9 листопада відзначається День української мови і писемності. Долучитися до цього свята вирішили і в бібліотеці №1 ім. Едуарда Багрицького.

Розкрила красу, багатство української мови та акцентувала необхідність досконалого володіння рідною мовою україніст, культуролог, член національної спілки журналістів України – Тетяна Ананченко. У своєму вступному слові завідуюча бібліотекою Ірина Гіндіна відмітила, що Тетяна Ананченко – ведуча авторських програм на Одеському радіо та телебаченні, автор численних публікацій, лауреат міжнародного конкурсу ім. Костянтина Паустовського та лауреат загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання». Її виступ був призначений для студентів Одеського автомобільно-дорожнього коледжу.

Вона розповіла присутнім, що день української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Мовне питання в України сьогодні є важливою складовою широкої проблеми – української ідентичності й української державності. Протягом багатьох століть українська мова притиснялась і навіть заборонялась. Підтвердженням цьому є Валуєвський циркуляр 1863 року – таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом, заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури; та Емський указ – розпорядження російського імператора Олександра II від 1876 р., підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком. В часи Радянського союзу українську мову намагались максимально наблизити до російської.

Тетяна розповіла студентом про свій досвід викладання української мови для студентів-іноземців. Вони в захваті від українських пісень та українських традицій. Також ведуча звернула увагу студентів на багатство української літератури та поезії, зачитавши декілька рядків з віршованих творів українських класиків.

Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – тоді сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

Рідна мова — це мова нації, мова предків, яка пов’язує людину з її народом. Тетяна Ананченко закликала присутніх поважати себе, свою країну і свою державну мову. Українська мова – одна з найкрасивіших і наймилозвучніших мов Європи, багата у висловах, порівняннях і метафорах, набагато багатша та різноманітніша ніж російська. Вона варта того, щоб її любити, вивчати і нею розмовляти.