23 жовтня у 9-В класі ліцею №78 за участі бібліотеки №39 пройшов літературно-мовознавчий урок «О, мово моя, душа голосна України». Цього разу українське слово постало у двох дуже різних вимірах — через народний гумор Івана Нечуя-Левицького та сучасну літературу, що осмислює досвід російсько-української війни.

Учні представили театралізований діалог баби Параски та баби Палажки за творами Івана Нечуя-Левицького. Колоритні образи, жива народна мова й гумор дали змогу відчути виразність і характер українського слова не з підручника, а безпосередньо у сценічній дії.

Бібліотекарі звернули увагу й на сучасних авторів, чиї книги говорять про війну, пам’ять, втрати та досвід людей, які її переживають. На екрані представили «З любов’ю, тато» Валерія Пузіка, а також твори Павла Вишебаби й Катерини Калитко.

Окремо йшлося про історію української писемності та роль мови у збереженні культури й національної пам’яті. Так урок провів своєрідну лінію від народної сміхової традиції до сучасної літератури, у якій українське слово фіксує вже сьогоднішню історію.