Минулого тижня я читала книгу “Як зупинити час” Метта Хейга. Чесно зізнаюся, мене дуже зацікавила анотація.  І знову, те про що я писала вже в одній з рецензій… На жаль, анотація обманює очікування і дає помилкові уявлення про сюжет…⠀

Як свідчить анотоція, це історія чоловіка, який живе на землі близько 400 років, «грав у одній трупі з Шекспіром, ходив під вітрилами з капітаном Куком і водив знайомство з Фіцджеральдом».⠀

Мені дуже подобаються книги, де розповідь ведеться від першої особи.  У цьому творі розповідь ведеться від імені головного героя – Тома Хазарда.

Так що цей аспект став для мене одним із головних плюсів!⠀

Сюжет досить цікавий, хоча деякі моменти здадуться побитими та банальними.⠀

Головний герой народився в епоху чуми та гоніння відьом.  Виявилося, що у нього є суперсила: надповільне старіння організму, завдяки чому через кілька століть, у наш час, коли йому близько 400 років, він виглядає років на 40. За цей час він встиг познайомитися з низкою знаменитостей, побувати на різних континентах і помедитувати  на тему часу та сенсу життя.

А так само закохатися… У них із коханою Роуз народилася дочка, яка успадкувала від батька здатність повільно старіти.

Думаю, що на цьому я закінчу опис сюжету, щоб не було спойлерів і просто розповім про своє враження.⠀

Сюжет дуже цікавий, але його замало.

Дуже багато спогадів та роздумів від головного героя, і зовсім мало сюжету.⠀

Вічне життя, любов, смерть, відповідальність, наука, забобони – ніби сидиш з Хейгом на кухні і слухаєш його історію.

Всі міркування, звичайно, захопили, але зазвичай автори намагаються дотримуватися балансу між сюжетом і філософствуваннями.⠀

Чи варто читати книгу?  Так.

Абсолютно не зашкодить відволіктися і трохи розмірковувати на тему часу та сенсу життя.

Карiна Скомська

Стиль і орфографія автора рецензії збережені