Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Книга, яка не залишить нікого байдужим і осторонь… Найбільша загадка ще під час правління Сталіна. Твір, який розкриває болючу правду про страшну трагедію далеких 30-х років. Дослідження, яке проливає світло на таємницю геноциду українського народу…страшні слова,які до сих пір живуть болючою раною у житті кожного справжнього українця… Голодомор 1932-1933 рр. Болюча рана, яка пульсує, тому що страшно, болісно,тяжко і незрозуміло. Не пробачимо, не забудемо!.. Гарет Джонс – людина, яка єдиною з журналістів побачила на власні очі ті жахи, про які замовчувалося під час Сталінського режиму. Жахи, які просто не передати словами.!

Щоб пам`ятати, не забувати і ніколи більше не повторювати таких страшних помилок. Тому що такі жахливі дні просто не потрібно повторювати.

З однієї сторони з кожним роком тема Голодомору стає все більше і більше актуальною та висвітленою, з іншої – багато аспектів цієї трагедії ще мало показані. Один з них це – погляд західного світу на ці події. Автор дуже детально зображує не лише біографію Джонса, але і його систему цінностей, те як людина демократичних поглядів сприймає жахаючу радянську машину тоталітаризму. Дуже вартісно побачити контраст між цивілізованим світом і дикунським Радянським Союзом, де на кожному кроці – брехня, зневага до особистості та злидні. Голод в Україні виявився головною темою в професійній діяльності Ґарета Джонса. Щоб побачити на власні очі це жахіття і потрапити в українські села йому довелось подолати чимало труднощів. Джонс не лише високопрофесійний журналіст, але й людина надзвичайно високих моральних якостей. Можливо, якби таких особистостей, як він, як Орвелл, як Черчилль, котрі бачили наскрізь суть тоталітаризму і загрозу, яку він несе людству було більше, то ХХ століття б не стало таким кривавим.

Зрештою тут не тільки про голодомор. Про всю професійну діяльність Ґарета. Було чимало цікавих моментів, але були й відверто нудні (для мене – так, це упереджена тільки моя думка). Щодо особових вражень:сподобалась гіпотеза про “Колгосп тварин” Орвелла.

Такі книги нам потрібні. Такі й інші про болючі сторінки нашої спільної історії. Про травматичний досвід треба знати, треба його проговорювати і осмислювати, треба робити висновки, треба говорити з дітьми. 

Стиль і орфографія автора рецензії збережені