Рубрика “Порадимо_ЦМБ” від співробітників iнформаційно-бібліографічного відділу ЦМБ імені І. Франка представляє легку, але вельми динамічну та прозаїчну повість Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію». І це, доречі, перша українська повість про останні роки радянської імперії. Вона ставить перед собою зрозумілі питання: як жили радянські люди, кого боялися і чого прагнули?

Герої цієї повісті – підлітки, і це особливо цікаво, адже з позиції нашого часу ми можемо поглянути буквально на юнацтво наших батьків (або згадати своє власне)!

Цікаво описані будні совєцької молоді – зацькованої, переляканої, зневіреної. Політичні жарти, розказані пошепки, всюдисущі міліціонери, страх сказати щось не те, чи опинитись не в тому місці не в той час, аби чого доброго не потрапити “в список”. Вічна нестача товарів у магазинах, заздрісні погляди на щасливців, яким батьки десь змогли відхопити джинси чи яскраву заколку. Чудово змальовано події останніх років союзу з погляду підлітка – зміни в головах і в серцях, перехід від заляканого “товаріщя”, до вільної духом людини. І разом з тим це повість про дружбу, перші закоханості, дитячі веселощі і капості.

І при цьому – книга не лише для підлітків, схожих на тих, про кого йде мова у тексті! Вона для всіх, кому цікава тема, знову таки – 9 тобі чи 90.

Щиро радимо цю книгу тим, хто може посміятися над собою, але ще більше – людям, які обожнюють Радянський Союз, при цьому зовсім не розуміючи його проблематичності.

Стиль і орфографія автора рецензії збережені