В усі часи існували мрійники та романтики, які марили утопічним майбутнім, далекими світами, неможливими технологіями. Саме завдяки ним і виник в літературі жанр фантастики.

Збірник «Американська фантастична проза» знайомить нас із вибраними творами всесвітньовідомих  письменників-фантастів – Рея Бредбері та Айзека Азімова. Цих митців об’єднує неоднозначне ставлення до неминучого технологічного прогресу та майбутнього в цілому.

Рей Бредбері – письменник, який вийшов за межі фантастики та літератури як мистецтва, адже має нагороди до того ж і за фентезійні твори, і за зразки літератури жахів, а також відзначився як драматург та сценарист.  У розповідях про себе він називав «членами своєї родини» Мері Шеллі, Едгара По, Герберта Уеллса, Жюля Верна, визнаючи таким чином, що саме ці видатні письменники допомогли йому сформувати свій неповторний стиль.

У збірнику творчість Бредбері представлена повістю «451° по Фаренгейту» та оповіданнями з циклу, що зробив ім’я письменникові – «Марсіанські хроніки». Якою в уявленні автора є людина майбутнього, чи втратить вона рештки своєї духовності, чи має людство, що знищило красу власної планети, право на другий шанс і чи прийме його такий близький, але невідомий світ Марса – на усі ці питання він відповідає, перебуваючи при цьому зовсім не на боці людства і не будуючи райдужних утопій. Проте це не цинізм і не песимізм, а унікальний шарм, виплеканий Бредбері за довгі роки роботи над собою.

Якщо ж говорити про Айзека Азімова, то він передусім є хіміком, автором численних наукових праць. Ця людина була настільки віддана своїй справі, що прагнула поширювати науку в маси, більш того, вибрала якнайкращий спосіб це зробити – через фантастичну літературу.

В одному зі звернень до своїх читачів письменник окреслив провідну роль фантастичного жанру: він має служити людству. У світі, де прогрес досяг тієї точки, коли людству вже «заборонено ворогувати», фантастика є ланкою, що має об’єднувати людей. Відтак, твори Азімова – пророчі та застережувальні. Одного дня штучний інтелект досягне такого розвитку, що зітре останні розбіжності між собою та людською расою: в нього з’явиться усвідомлення себе як особистості, він бачитиме сни, несподівано для себе замислиться про свободу від своїх теплокровних творців. І тепер вже від людини залежить, чи буде її творіння милостивим до неї або ж відплатить їй за важкі роки поневолення і знущання. Одного дня зброя стане настільки досконалою, що зможе самостійно вести війну без участі живого солдата. Та чи залишиться в цій війні живим бодай один солдат?

Айзек Азімов та Рей Бредбері – ті письменники, які ледь не найпершими  почали із читачем розмову про відповідальність за науку та відкриття, про вчинки в минулому та їхні наслідки для прийдешніх поколінь. І може, людство до тієї розмови й досі не готове, але ж коли її вести, як не зараз!

Стиль і орфографія автора рецензії збережені