Співробітниця бібліотеки Багрицького Наталя Стегній пропонує познайомитися зі збіркою Оксани Забужко “Друга спроба”.

Дозвольте запропонувати вам познайомитися з творчістю Оксани Забужко, однієї із найбільш відомих сучасних українських митців – письменниці, поетеси, есеїстки. Її твори були опубліковані в США, Італії, Чехії, Польщі, Болгарії, Нідерландах і багатьох інших країнах. Читаючи вірші поетеси, відчуваєш болючий нерв, оголену душу, яка не сприймає зла сучасного світу: підлості, неправди, жадібності, егоїзму…  І це той хрест, який несе лірична героїня Оксани Забужко.

Поможи, о Боже, цей хрест нести –

Це хороший хрест. Він такий, як тре…

Творчі люди завжди були наділені особливим даром: вони могли віщувати. Так, на мою думку, Оксана Забужко бачила, розуміла, попереджала нас, що за гріховність потрібно платити.

Знову камінь зірвався. Я стою на вершині гори.

Десь в підніжжі Камю – зачаївся, небіжчик, і стежить…

Ось той камінь і порушив звичний для нас світ: ми опинилися зачиненими в своїх домівках зі своїми думками.   І тепер ми маємо час оглянутися, подивитися навколо, розібратись в собі, в своїх думках і вчинках.

Вітай тепер, Вкраїно гола-й-боса,
Де вихор забуття заводить свій танок!
За роком рік громадить стоси й стоси
Не — списаних — пожовклих сторінок…
Нема тебе в цім світі несусвітнім!
Реве поріг. Скрегоче перекат.
…О, дай нам мужність — всидіти в робітні
Під лютий гул поблизьких барикад!

Поетеса вважає, що так важливо в наш складний час мати поряд людину, що зрозуміє, підтримає, допоможе. Тому вона бачить порятунок в коханні.

“Коханий!” — я пишу це слово навпрошки,
Навскіс через листок, і так, немов уперше:
Уперше — на віку, і вперше — на віки
Учвал через рядки летить високий вершник!
Це слово — з задихань, з притислих-к-грудям рук,
Це слово вище слів: за ним — вже тільки стогін!..
“Коханий” — видихай, чи: тонко цвьохнув лук,
Пустивши в ціль стрілу із простору пустого.
І тільки ніжний черк — і отерп по душі:
Тривкіше всіх присяг, легке, як дух без тіла,
Це слово (о, замри!) — переступом межі,
Й нічого вже не бійсь, якщо — переступила…

Наталія Стегній

Стиль і орфоргафія автора рецензії збережені