16 листопада в бібліотеці № 1 ім. Едуарда Багрицького відбулася пізнавальна зустріч «Здоров’я – це скарб, цінуй його», присвячена питанню боротьби з ВІЛ-інфекцією і профілактики СНІДу.
СНІД – одна з найважливіших проблем, з якою зіткнулося людство. Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІД людей. Багато про СНІД уже відомо, але щодня з’являється нова інформація. Водночас, накопичено певний багаж знань, використання якого, хоч і не зупинить поширення хвороби, то хоча б згальмує його.
Висвітлити питання небезпеки ВІЛ-інфекції та способів профілактики зараження для студентів Одеського авто-дорожнього коледжу прийшов заступник головного лікаря міського Центру профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІДом Олександр Бабенко.
Він навів студентам шокуючі цифри зараження ВІЛ-інфекцією в Одеській області. З 1987 року з цією хворобою зіткнулося 30 000 жителів Одеси. На даний момент на обліку перебуває 11 000 хворих одеситів. Наша область займає третє місце за кількістю інфікованих в Україні після Донецької та Дніпропетровської областей.
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і в разі відсутності ефективної терапії закінчується смертю хворого.
Також лікар пояснив студентам різницю між ВІЛ-інфекцією та СНІДом. ВІЛ, або вірус імунодефіциту людини, є збудником ВІЛ-інфекції та СНІДу. СНІД, або синдром набутого імунодефіциту, є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції, при якій ураження імунної системи людини доходить до такого рівня, що вона виявляється не в змозі чинити опір будь-яким видам інфекції. Будь-яка, навіть найнезначніша інфекція може викликати важке захворювання і, навіть, призвести до смерті.
Для того, щоб захистити себе, перш за все, треба знати способи розповсюдження ВІЛ-інфекції. Існує три основних шляхи передачі ВІЛ:
1) через кров (переливання інфікованої крові, повторне використання голок, шприців із залишками крові);
2) статевий (через сперму та вагінальні виділення ВІЛ-інфікованої людини);
3) від інфікованої матері – дитині (під час вагітності, пологів та годування грудним молоком).
На жаль, на сьогоднішній день не існує дієвої вакцини проти ВІЛ, але вчені багатьох країн проводять дослідження в даному напрямку, з якими пов’язують великі надії. Вже на даний момент існують препарати, які можуть роками підтримувати задовільний стан здоров’я інфікованих і суттєво продовжити термін їх життя. За останніх 30 років СНІД перетворився зі смертельно небезпечної хвороби в хронічну, розвитком якої можна керувати. До цього призвів прогрес у галузі медицини та фармацевтики. Тепер СНІД прирівняли до таких захворювань, як діабет, гіпертензія та інші серцево-судинні захворювання.
Олександр закликав студентів бути обережними і завжди дотримуватися елементарних заходів безпеки, які можуть суттєво знизити ризик зараження ВІЛ-інфекцією.
