В повісті “Маруся” митець живо зобразив життя українського селянства на початку ХІХ століття. Великий знаток українського фольклору, письменник доніс до читача і побут, і звичаї народу, зумів показати образно його свята, радощі та горе.

Головна героїня повісті – Маруся. Вона наділена найкращіми людськими якостями простого трудового народу, її портрет – народний ідеал дівочої краси.

Автор заглиблюється у внутрішній світ героїні, розкриває поетичність її душі, яка так довірливо розкрилася в коханні до Василя.

Яскравими фарбами автор змалював чудову красу української природи, яка гармонійно переплітається з внутрішньою красою героїв.

Кохання Марусі та Василя розквітає так само, як природа весною.

У повісті показано багато українських звичаїв. Як цікаво відбувалося сватання та як майстерно автор описує весілля.

Тяжкою втратою для усіх була смерть Марусі. Йде похорон, і тут автор виписує найдрібніші деталі.

Повість “Маруся” є найкращим поетичним твором письменника. Григорія Квітку-Основ’яненко назвали “батьком української прози”.

Гусіна Тетяна, філія №29

Стиль і орфографія автора рецензії збережені