Бібліотека №47 рекомендує прочитати історичний роман “Юрась Хмельниченко. Розмир” Олексія Пахучого. Це  друга книгою трилогії, яка  присвячена  синам гетьмана України Богдана Хмельницького.

Складне політичне становище, в якому опинилася Україна після смерті Богдана Хмельницького, потребувало як найтіснішої консолідації козацтва і всього суспільства навколо інститутів гетьманської влади.

Проте тогочасна панівна верства козацька старшина в своїй переважній більшості не змогла подолати синдром плебейства, не зуміла піднятися над вузькостановими інтересами.

Підбурювана агресивними сусідами, старшина поділилися на ворожі угрупування, які розпочали між собою тривалу боротьбу; не останню роль зіграв тут і Юрій Хмельницький. Через кілька днів після вимушеного зречення Івана Виговського у другій декаді вересня 1659 року чорна рада біля містечка Германівка, що під Києвом, гетьманом одноголосно обрала 18-літнього Юрія Хмельницького.

Через місяць його повноваження були підтверджені від імені царя Олексія Михайловича на Генеральній військовій раді у Переяславі ціною укладення з Москвою вкрай невигідної для Гетьманщини угоди.

Восени 1660 року Юрій Хмельниченко взяв участь у черговому етапі Російсько-польської війни, але на самому її початку під Чудновом був блокований польсько-татарськими загонами й, дізнавшись, що в цей же час московське військо терпить невдачу під Любарем (де окремим козацьким загоном командував Виговський), погодився  переговорити з поляками. Двадцять років точилася ця боротьба, аж поки українська земля не стала руїною і була поділена, Польщею та Туреччиною. 

Роман Олексія Пахучого розповідає про минувшину, але він актуальний і для сьогодення, адже український народ знову вимушений відстоювати свою територію й незалежність.

Стиль та орфографію автора рецензії збережено