Взаємини свекрухи та невістки — хвороблива тема для багатьох сімей. Вони нагадують поле бою за сфери впливу. Не всі свекрухи готові відпустити сина до самостійного сімейного життя, визнавши його обраницю гідною його вибору.

Лише свекрухи, які вирізняються мудрістю та смиренням, зможуть визнати невістку й прийняти її. Такі також є.

Свекруха Діана, яку автор вивів у цьому романі, викликає неоднозначне ставлення. Сильна натура, що пройшла сувору школу життя, разом із чоловіком досягла багатства й становища в суспільстві, багато сил і часу віддає допомозі біженцям, — вона викликає повагу.

З іншого боку, ми бачимо її як людину, у якої принципи й безкомпромісність щодо невістки та дітей беруть гору, межуючи із суворістю. Важко зрозуміти її відмову у фінансовій допомозі синові та дочці, коли вони вкрай її потребували. Діана мотивує це тим, що діти мають бути сильними, здатними вирішувати свої проблеми, пам’ятаючи, що комусь гірше, ніж їм.

Що з цього вийшло, ми бачимо наприкінці роману: підтримку Діана отримала, втративши чоловіка, від невістки. А смерть прийшла до неї від руки дочки, доведеної до відчаю відмовою матері дати їй гроші на ЕКЗ.

Погодитися з такою позицією героїні чи ні — вирішувати читачеві.

Постійна читачка бібліотеки Наталія Бачиніна