Які вони сучасні одеські літератори? Про що думають, мріють, пишуть? Вони як і Одеса — яскраві, самобутні, завжди різні, багатогранні, чуттєві, емоційні, дружні, мрійливі…

В бібліотеку №1 надійшов збірник віршів «Я тобі подарую життя» Світлани Мороз. Його подарувала її колежанка Вікторія Пономаренко.

«Найгірший день народження в моєму житті. Чотирнадцятий. За один день я втратила і сім’ю, і хлопця, і повагу однокласників. Як я ненавиджу своє життя!» — запис у щоденнику Мілки. «Чемним» дівчатам і хлопцям, а тим паче їхнім батькам читати не рекомендується.

Вважається, що справжнє кохання варто зачекати. Є прихильники іншої думки, що за кохання треба боротися. Авторка серії романів «Лондонські хроніки» Місіс К. занурює читача у любовні інтриги та життєві ситуації, які дають можливість відчути переживання героїв і пережити з ними різні історії кохання.

Про самовдосконалення, вміння вірити та вести за собою інших добре описано у повісті — притчі «Джонатан Лівінгстон, мартин» американського письменника Річарда Баха. Мартин Джонатан Лівінгстон спостерігає за щоденною боротьбою птахів за виживання і розуміє, що якщо покращити вміння польоту та маневрів, то буде легше здобувати їжу і ще залишиться час на самовдосконалення без метушні.

Все талановите в літературі для дітей написано письменниками, які з особливою гостротою пам’ятають пору дитинства. Такою авторкою є сучасна письменниця, наша землячка Марина Лінда. Вона також є коуч та бізнес-тренером, автором книг та творцем клубів підтримки письменства для дітей та дорослих. Одна з її дитячих історій — це «Шуршуня і пшеничне зернятко».

Історія трьох друзів починається у 1930 роках, в Одесі. Один мріє про кримінальний світ, другий про карʼєру скрипаля, а третього вабить правосуддя. Чи витримає дружба хлопців, чи дасть життя шанс на сповнення мрій?

Василь Стефаник – яскравий талант світової літератури кінця ХІХ – початку XX століття. Його новели по-новому відкрили душу селянства.