Для сучасного українського письменника, мабуть, немає більшого прояву вдячності читачів, ніж визнання його книги однією з найбільш знакових з моменту здобуття Україною незалежності. Роман “Іловайськ” Євгена Положія є саме такою книгою. Але створивши щось виняткове, поставивши таку високу планку самому собі, письменник ризикував стати в’язнем слави однієї книги. І ці ризики не справдилися! “Дядечко на ім’я Бог”, “Риб’ячі діти”, “Вежі мовчання” і ще багато-багато інших творів по-своєму вподобали читачі, і не лише у нашій бібліотеці!

Христина Коціра — це передусім українська журналістка. Її перу належать статті про неймовірні повороти долі на війні, про питання національної самосвідомості, що постало із початком повномасштабного вторгнення. Але така вже, мабуть, сама суть професії журналістів: з часом і досвідом зібрані матеріали стають чітко окресленими образами, для змалювання яких журнальної сторінки буде замало. І так з’явився роман “Яблука Єви”.

Мо Хайдер — письменниця родом із Великобританії. Ця тендітна жінка усе життя шукала своє призначення, аж поки не знайшла його в літературі. Перша її книга “Людина-птах” була справжньою несподіванкою для читачів, бо вкрай не личила ніжному образу письменниці. Жорстока і кривава оповідь, проте це не завадило їй стати знаною в усьому світі.

Справжній митець не просто копіює навколишню дійсність. Він пропускає її крізь призму своєї уяви, надаючи звичним речам та фактам нове життя. Саме таким митцем і є американський письменник-фантаст Рей Бредбері.

Кого в англійській літературі донині вважають другим після Шекспіра драматургом? Людину невисокого походження, але натхненну і самовіддану — Бернарда Шоу! Життя його було вкрай насичене, він блискавично пройшов шлях від клерка до літературного критика і Нобелівського лауреата, адже доля всміхається лише тим, хто діє.

Роман «Бузкові дівчата» з воєнних реалій сьогодення занурює у воєнні реалії Другої світової війни, а згодом — у повоєнні аж до 1958 року. Події розгортаються в Сполучених Штатах, Польщі, Німеччині, Франції. Про них ми дізнаємось з голосів трьох оповідачок: Касі — польської ув’язненої в концтаборі Равенсбрюк, Кароліни Феррідей — американки з французьким корінням, яка допомагає французьким біженцям, сиротинцям на батьківщині, а згодом — піддослідним «кроликам» з Равенсбрюка. Третьою оповідачкою є Герта Оберхойзер — німецька лікарка, яка якраз і проводила ті досліди.