Наближається 10 квітня – знаменний, незабутній день, коли в 1944 році наше місто було звільнено від фашистів і закінчилися страшні і неймовірно довгі 907 днів окупації. Але є в історії міста ще одна подія, що трапилися теж 10 квітня, але на 90 років раніше – в 1854 році.

В той суботній день напередодні світлого свята Пасхи на мирне місто посипалися ядра, ціла ескадра французьких і англійських судів обстрілювала його. Одеса пережила бомбардування під час Кримської війни 1853-1856 р.р.
На початку квітня на одеському рейді з’явився англійський пароплав «Фюріус». З нього був отриманий ультиматум про здачу всіх судів, що стояли в одеській гавані. Командувач Одеським гарнізоном барон Дмитро Єрофійович Остен-Сакен на таку вимогу, звичайно ж, відповів відмовою.
Через кілька днів до Одеси підійшла ескадра з 28 озброєних кораблів, на яких було встановлено 1600 гармат. Мирний комерційний порт, звичайно, був не готовий до зустрічі з таким грізним противником. Проте були зроблені певні дії для захисту міста. Були встановлені шість берегових батарей, хоча знаряддя на них були застарілих зразків, до того ж не вистачало снарядів.
Як виявилося пізніше, ядра нашої берегової артилерії не долітали до ворожих кораблів, але все-таки вони не підпускали їх близько.

Найгероїчнішої виявилася лівофлангового батарея №6. Вона складалася з чотирьох знарядь і перебувала в Практичної гавані на Військовому молу. Нею командував 22- річний прапорщик Олександр Щеголєв.

До початку бою при огляді гармат стало ясно, що вони не просто старі, а часів Петра I -1723 р До кінця дня три гармати були знищені, а четверта розжарилася настільки, що її доводилося поливати водою.

Батареї Щеголева вдалося підбити три ворожих корабля. Шість годин вона стримувала вогонь 350 гармат противника. Обстріл міста тривав 12 годин.

Згоріло 9 купецьких судів. Багато будинків отримали пошкодження, особливо палац князя Воронцова. В основу пам’ятника Дюку Рішельє теж потрапило ядро. Одесити жартували: «Французи стріляли по Одесі, а потрапили в свого».

Втім, герцог Рішельє завжди був улюбленцем усієї Одеси, тому жартували по-доброму. Пізніше в основу пам’ятника вмонтували макет ядра, як нагадування про ті події. Його можна побачити і сьогодні.
А в той день десант був зірваний і англо-французький флот покинув рейд Одеси. Олександр Щеголєв став першим героєм оборони Одеси. Неймовірно, але 22-річному офіцеру вдалося зірвати план англо-французького командування з висадки десанту. А. Щеголев продовжив службу, дослужився до генерал-майора, помер в 1914 р
Сьогодні про ті події нам нагадує гармата, що стоїть на Думській площі. Вона була піднята з затонулого англійського фрегата «Тигр» і в 1904 році встановлена ​​в пам’ять про бомбардування міста і подвиг його захисників. Гармата звернена до моря і ніби промовляє: «Одеса може за себе постояти».

Колот В.

Пушка на бульваре.

На приморском бульваре Одессы установлена пушка

с английского фрегата «Тигр»,

потопленного во время Крымской войны.

Срывает с волнолома пену ветер,

С размаху бьётся вдребезги вода.

Темнеет взглядом пушка на лафете,

Расставшаяся с морем навсегда.

Лишь иногда ей старой смутно снится

Фрегат под креном режущий волну

И в клубах залпов берег – заграница,

Куда она пришла пойти ко дну.

Вокруг пестрит цветочная рассада,

Аллея солнце в зайчики крошит,

Бульвар звенит – из ближнего детсада

Приходят на прогулку малыши.

Бесцеремонны маленькие гости –

На спину пушке лезут, теребят…

Она под солнцем в дрёме греет кости,

Как нянька в шумном выводке ребят.

Пусть бродит по бульвару свежий ветер

И солнце светит, и цветы цветут…

И, если пушки надо видеть детям –

Пусть наши дети их увидят тут!

Література:

Калугин Г.А., Подвиг Одессы в Крымской войне 1853 -1856 годов / Геннадий Александрович Калугин: учебно-методическое пособие.- Одесса, 2005. – 44 с.