Книгу Крістін Генни “Соловей” я прочитала давно, але ніяк не могла написати відгук на неї. Книга про Другу світову війну і в нас зараз йде війна, біль та втрати і там, і тут!

Роман дуже цікавий, читається легко, незважаючи на жахливі сцени насильства, страху та втрат, бо це пронизлива, щира історія про важкі події в окупованій Франції за часів Другої світової війни. Але не це головне у цій книзі. Кохання, дружба, милосердя, тема сім’ї, роль та становище жінки – ось що є основною думкою цієї книги.

Це історія про двох сестер, долі яких були важкими з ранніх років. Сімейна трагедія розвела життєві шляхи дівчаток у різні боки. Гіркота, непорозуміння, втрати віддалили рідних людей один від одного.

Старша сестра В’янн – зразкова мама, кохана дружина, а Ізабель – норовлива молода дівчина, яка кидає виклик суспільству. В’янн та Ізабель дуже різні,  у кожної з них свій шлях і свій подвиг.

І ось у їхнє життя вривається війна! Чоловік В’янн йде на фронт, а молодшу Ізабель проти її волі відправляють до старшої сестри.

Сестра вирішила жити як раніше, намагатися оберігати доньку і чекати на чоловіка з фронту.  Вісімнадцятирічна Ізабель приєднується до партизанського руху спротиву. Разом зі своїми однодумцями вона вірить, що Франція вистоїть і, рано чи пізно, ворог буде переможений.

Війна знову поєднала їх в одне ціле і дала зрозуміти, що кохання близьких – це фундамент, на якому ти встоїш у важкі хвилини життя.

Ця книга вчить не здаватися, не опускати руки за жодних умов, бо після дощу завжди буває веселка.

Світом править кохання! Любов гріла і вела ці тендітні жіночі серця крізь темряву війни, назустріч свободі та перемозі!

Книга має сподобатися, написана вона добре та захоплююче!

Бібліотекар Ніна Удалова

Стиль та орфографію автора рецензії збережено