Уявіть собі дуже неординарну і лякаючу ситуацію: вам хтось дзвонить і повідомляє, що вам залишилося жити лише одну добу. Якою буде ваша реакція? Найімовірніше ви подумаєте, що вас просто розігрують друзі чи знайомі, а може, цей хтось дійсно щось знає і про вас, і про вашу долю? Миттєво починається панічна атака та емоційний хаос. Що ви зробите? Кинетесь дізнаватися хто над вами так безглуздо «пожартував», впадете в глибокий відчай або постараєтеся знайти інший варіант? Ось із такою ситуацією зіткнулися герої драматичного роману для підлітків Адама Сільвера «Вони обидва помруть у кінці», в якому  поєднуються фантастика, тема втрати й надії, рятівної дружби.

Адам Сільвера — автор молодіжних фантастичних романів, багато з яких стали бестселерами. Він почав писати ще у 10-річному віці — захоплювався створенням фанфіків. Подорослішавши, він не покинув цього захоплення, а зробив його своєю професією. Це сталося не одразу: спочатку Адаму довелося працювати баристою, згодом — продавцем книг. Перш ніж стати письменником, він деякий час був рецензентом у видавництві. Автор не боїться відверто розповідати про себе, зокрема й про свою боротьбу з депресією.

У романі ««Вони обидва помруть у кінці» письменник створив реалістичних і автентичних персонажів, за якими захочеться стежити у їхній незвичній подорожі. Розвиток подій у межах 24 годин створює напругу й дозволяє стежити за персонажами майже у реальному часі.

Компанія «Вісники смерті» в антиутопічної версії Нью-Йорка сповіщаєть громадян про день, коли ті помруть. Людей, які отримали такий дзвінок, називають Приреченими.  У світі сформувалася ціла субкультура, присвячена їм — у блозі «Відлік Життя» люди постять останні години свого життя, для Приречених працюють спеціальні клуби, а в додатку «Останній друг» можна знайти когось, з ким можна провести день перед смертю.

Вісімнадцятирічний Матео тільки хвилину тому переглядав пости з «Відліку Життя», аж тут і сам отримує дзвінок від «Вісників смерті». Матео – сором’язливий і замкнутий хлопець, він провів більшу частину свого життя вдома. Після страшної звістки його охоплює паніка, й Матео  думає провести решту свого часу у квартирі, але пізніше все ж вирішує знайти останнього друга. Сімнадцятирічного сироту Руфуса, розумного і жорсткого підлітка, який пережив багато складнощів, доленосний дзвінок наздоганяє, коли той б’ється з бойфрендом своєї колишньої. Незалежно один від одного, підлітки завантажують «Останнього друга», щоб знайти собі компанію до кінця їхнього життя. Познайомившись у додатку, хлопці хочуть провести останній день максимально захопливо й корисно. Тепер вони не самотні, тож стикнутися з неминучим вже не так страшно…

Цей роман про платонічну любов і щиру дружбу. Головною темою стає смерть і життя, його невизначеність і сенс. Протягом дня хлопці стикаються зі своїми страхами та жалями, вчаться цінувати красу життя. У творі автор розмірковує про те, що важливим є шлях, а не кінцева мета. Він наголошує, що необхідно насолоджуватися моментом, не мовчати про свої почуття та цінувати час з людьми, яких любимо.

 Ця книга сподобається шанувальникам щемливих драм про дружбу й кохання підлітків, поціновувачам історій, що нагадують про крихкість життя і закликають не боятися жити.