До 300-річчя з часу написання сатирико-фантастичного роману Джонатан Свіфта «Мандри Гуллівера» (1726 р.) книгозбiрня №35 представляє огляд цього твору.

    Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких описує подорож головного героя, суднового лікаря Лемюеля Гуллівера, до вигаданих країн:

   Частина 1: Ліліпутія. Гуллівер потрапляє до країни карликів. Через дріб’язковість їхніх конфліктів (наприклад, війна через те, з якого боку розбивати яйце) Свіфт висміює політичні інтриги та абсурдність державних чвар.

   Частина 2: Бробдінгнег. Герой опиняється серед велетнів, де сам стає «ліліпутом». Тут автор критикує європейську цивілізацію через сприйняття її велетнями як купи огидних і небезпечних істот.

  Частина 3: Лапута, Бальнібарбі, Луггнагг, Глаббдабдріб та Японія. Сатира на лженауку, абстрактне теоретизування та безглузді експерименти вчених «Академії Лагадо».

  Частина 4: Країна Гуїгнгнмів. Гуллівер потрапляє до розумних коней, які живуть за законами розуму і честі. Їм протиставлені єгу — здичавілі та порочні люди, що символізують найгірші людські якості.

   Хоча книгу часто сприймають як дитячу казку (особливо першу частину), Свіфт писав її як глибоку сатиру на «недосконалість будь-якого суспільного устрою» та духовну деградацію людства. Книга завершується повним розчаруванням героя в людях після знайомства з благородними конями.

Стиль та орфографія автора рецензії збережені