Вкотре Мішель Бюссі вражає і дивує мене тим, як він майстерно вибудовує сюжет та розповідь і до кінця тримає читача у напрузі, а фінал взагалі змушує завмерти від подиву. “Літак без неї” – це психологічний трилер, прочитаний мною з великим задоволенням. З перших рядків поринаєш в цю історію, не помічаючи, як летять сторінки книги.

Вся книга – це розслідування довжиною в 18 років, повне любові, ненависті, страждань, жадібності та жорстокості.

1989 рік. У горах Франції розбивається літак. 168 пасажирів із 169 гинуть. Виживає одна єдина 3-місячна дівчинка, яку завдяки щасливому випадку викидає з літака до пожежі. Вона лежить у лісі на холодному снігу, а жар вогню зігріває малюка і допомагає зберегти життя до приходу рятувальників.

Але на борту знаходилося два немовля, дві дівчинки, обом по три місяці. Одна з заможної, впливової родини, інша – з простих. Батьки цих дівчаток згоріли в літаку і впізнати їх нема кому, бабусі й дідусі їх ще не бачили. Кожна родина вірить у те, що саме їхня онука вижила.

Родичі борються за дівчинку всіма силами, намагаючись знайти правду і зрозуміти, хто ж вижив у тому літаку, чия це онука і в яку сім’ю вона може повернутися.

Дівчинці дають ім’я Лілі. Суд ухвалює рішення, але сумніви залишаються. Одна з пар наймає детектива та доручає йому провести розслідування. Мета – знайти правду до повноліття дівчинки.

Обставини загострюються тим, що у Лілі є брат Марк. Марк любить Лілі і він повинен знати, сестра вона йому чи ні.

Через 18 років детектив, який займався розслідуванням цієї справи, розуміє, що ж сталося того фатального дня. Один випадковий погляд, кинутий на газетну статтю, розставив усе на свої місця. Вдень, коли Лілі виповнюється 18, він передає їй зошит з матеріалами свого розслідування. Але наступного дня детектива знаходять мертвим у власному домі.

Я думаю, що цей детектив сподобається багатьом, читати його було дуже цікаво.

Бібліотекар Ніна Удалова

Стиль та орфографію автора відгуку збережено