Бібліотека №39 рекомендує прочитати книгу «Втрачене життя» Ганни Ткаченко, української письменниці. Це історичний і водночас емоційний роман. Події книги відбуваються під час Друга світова війна і показують, як війна руйнує долі людей.

Головна героїня – молода вчителька Марія. Вона добра і красива, її поважають у селі. Але її життя різко змінюється: чоловік Борис зраджує її та залишає вагітною. Після народження сина Льоні він майже не бере участі в їхньому житті.

Невдовзі починається війна. Марія разом із сином і батьками змушена евакуюватися. У дорозі вона випадково бачить свого чоловіка з іншою жінкою – і це ще більше ранить її. Під час життя в евакуації героїня переживає багато труднощів: боротьбу за виживання, тиск і домагання від впливового партійного чиновника, страх за майбутнє свого сина.

Попри страждання, Марія не здається. Вона намагається зберегти гідність, захистити дитину і повернутися додому в Україну, щоб почати нове життя. Її шлях – це дорога через біль, втрати та надію. Дорога назад дуже тяжка: розруха, голод, небезпека і невідомість. Коли Марія повертається в рідні місця, вона бачить, що: багато людей загинуло, село сильно зруйноване, її колишнє життя фактично зникло. Вона також дізнається правду про свого колишнього чоловіка Бориса – його життя склалося невдало, і він фактично втратив усе, що колись мав. Ця зустріч або новини про нього змушують Марію остаточно зрозуміти, що повертати минуле вже не має сенсу. Наприкінці роману Марія робить важливий внутрішній вибір: вона перестає жити спогадами про зраду Бориса.

Вона усвідомлює, що хоч частину життя і справді втрачено, але у неї є найцінніше – її син і шанс почати все знову.

Роман завершується відчуттям, що: Марія знову починає будувати життя. Вона знаходить у собі сили жити далі, а “втрачене життя” не можна повернути, але можна створити нове. Тобто фінал не зовсім щасливий, але світлий: після війни і всіх страждань героїня нарешті отримує можливість жити для себе і для сина.

Стиль та орфографія автора рецензії збережені