«Бібліотека – це стиль життя»

Рецензiя на «Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріни. Фiлiя №28

Рецензiя на «Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріни. Фiлiя №28

31.07.2025

Є книги, які читаєш як чай із бергамотом: неспішно, у тиші, дозволяючи ароматові заповнювати легені й думки. «Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріни — саме така. Але тільки чай тут — не про комфорт. Це — чай свободи, чай бунтарства, чай тієї самої жіночої незалежності, що з’являється не як грім, а як шелест сторінок у холодному лондонському читальному залі.

Анімант Крамб — не зовсім героїня, скоріше — стан душі. Вона така сама вперта, як затерта палітурка улюбленої книжки. Вона не співає вголос про свої мрії, не кидається на барикади. Вона — тиша. Але тиша, що врешті-решт ламає шум. Її мовчання голосніше за тисячу слів.

Ця історія не про кохання — хоча воно тут є. Не про пригоди — хоча вони теж присутні. Це — роман про дорослішання крізь абзаци, про самопошук у тіні книжкових шаф, про ніжність, яку не крикнуть уголос. Це історія про те, як дівчина з глухої провінції, з доброчесної, але задушливої родини, переступає через себе — не через світ. Бо найбільша відстань — не між містами, а між собою-минулою і собою-сьогодні.

Атмосфера Лондона у книзі — не як фон. Вона — співучасник. Місто тут скрипить сходами, ховається у тумані й читає разом з Анімант. І навіть її керівник — той самий пан Рід — не просто антагоніст або симпатичний буркун. Він — виклик. Не лише їй, а й читачеві. Адже чи не в кожному з нас сидить такий Рід: суворий, зарозумілий, але глибоко вразливий, якщо торкнутись правильної сторінки?

Я читаю цю книгу і відчуваю, як мій внутрішній світ… розгортається. Не змінюється, ні. Просто розгортається, як старий лист, написаний від руки. Розгортається, щоб знову згадати: справжня свобода починається там, де ти перестаєш боятися бути собою. Навіть якщо тобі — лише дев’ятнадцять, і на тобі — бібліотечна форма.

Бо зрештою — кожна з нас, хто хоч раз сиділа між стелажами, притримуючи пальцем сторінку, є трохи Анімант. І трохи автор себе. Саме тому наша бібліотечна родина — бібліотека №28 — радить прочитати цю книгу кожному, хто шукає в літературі себе. У кого болить тиша. Хто вірить, що книги — це не втеча, а шлях.

Рубрика: Що почитати? Рекомендуємо   Мітки: ,

Для людей
з вадами зору