Твір, який із перших сторінок наповнює цілим спектром відчуттів: від звичайної цікавості до обурення, від захоплення до глибоких роздумів. «Танжер» Йвана Козленка — це книга про митців, яких ми згадуємо, але насправді майже не знаємо; про історичні постаті, які колись вивчали, але лише поверхово; про людей-героїв, які жили поруч, творили, відчували — і що з цього народжувалося.

Це книга про українську Одесу — живу, мистецьку, авангардну.

Після прочитання «Танжера» з’являється бажання зануритися у твори Юрія Яновського, відкрити для себе нові грані творчого світу Олександра Довженка та дізнатися значно більше про культурний контекст, у якому вони творили.

Напевно, зустріч із «Танжером» Й. Козленка — це про те, що «…всяка зустріч має свій час. Свій перетин траєкторії у просторі, який чи наблизити, чи віддалити можуть десятки випадковостей».

(«Танжер», Й. Козленко)

І це прекрасно, коли є книги, після яких хочеться читати ще більше, відкривати нові імена, заглиблюватися в епоху. Адже «люди, про яких я, здавалося б, знав багато, неначе ожили біля мене. Поруч з їхніми високими мистецькими помислами і звершеннями залунав їхній сміх, закоханість, жарт…»

(«Танжер», Й. Козленко)

Книга є в бібліотеці-філії №1.

Стиль і орфографія автора тексту збережені