Бібліотека №25 презентує нову книгу, яка не просто зворушує, а проникає під шкіру, змушує нас замислитись, розгубитися, переосмислити власні стосунки з близькими. Мова йде про психологічний трилер «Свекруха» сучасної австралійської письменниці Саллі Гепворт.

Це не класичний детектив і не банальна драма. Це роман про мовчання, яке говорить голосніше за крик. Про людську уразливість, приховану за маскою сили. І перш за все – про складну динаміку стосунків між жінками різних поколінь, між матір’ю чоловіка та його дружиною, між свекрухою і невісткою.

Коли Люсі вийшла заміж, вона сподівалась знайти не лише коханого чоловіка, а й другу родину, підтримку, тепло. Але її нова свекруха, Діана, виявилась жінкою з крижаним поглядом, стриманою, елегантною, незворушною. Вона не була жорстокою – вона просто… не приймала Люсі. Не визнавала її по-справжньому.

Чому? Відповідь приходить пізніше. І тоді ми бачимо не тільки історію молодої дружини, але й глибоку, зворушливу правду самої Діани – жінки, яка теж мріяла про теплоту, але її життя склалося інакше, ніж вона хотіла. Жінки, яка допомагала іншим, жертвувала, але не знала, як любити своїх близьких не правилами, а серцем.

Коли ж стається трагедія – Діану знаходять мертвою, – починається розслідування. Та ця смерть – лише спусковий гачок для головного: розкриття душевних ран, сімейних таємниць і болючих зізнань.

У цій книзі кожна героїня – це дзеркало для нас. Ми пізнаємо себе у нерозумінні, у розчаруванні, в надії бути прийнятою, в боротьбі за тепло і підтримку.

Цей роман піднімає болючі, але такі справжні теми:

• Як ми будуємо або руйнуємо сім’ї?
• Чому так важко зрозуміти одне одного?
• Чи завжди ми маємо право судити, не знаючи всієї історії?
• І що таке – справжня материнська любов?

Саллі Гепворт пише просто, емоційно, тонко. Її стиль – як розмова з подругою, що відкриває перед тобою свою душу. Але разом з тим – це книга, яка тримає в напрузі до останньої сторінки. Бо таємниць у цій родині більше, ніж здається.

Це ідеальне читання для жінок, які вже стали або готуються стати частиною великої родини – як дружини, як матері, як свекрухи. Для тих, хто вміє слухати не тільки вухами, а й серцем. І для всіх, хто любить непрості, глибокі, чесні історії.

Після прочитання цієї книги вам неодмінно захочеться обговорити її. Ви відчуєте потребу поділитися, подискутувати, поставити запитання, навіть посперечатися. І це – найкращий показник сили роману.

Тож запрошуємо вас у бібліотеку №25 до читання та щирої розмови про родину, материнство, жіночу силу й уразливість. Про невидимі стіни, які ми будуємо самі. І про те, як навчитися їх руйнувати.

Стиль та орфографія автора рецензії збережені