Як часто людина, стикаючись із випробуваннями, потрапивши в біду, терплячи позбавлення, у відчаї волає до Бога: «Господи! Чому Ти мені не допоможеш, коли я так потребую цього? Невже Ти не чуєш моїх благань?»

Справді, коли всі земні засоби вирішення проблеми вичерпано, усе перепробувано, людина звертається до Бога як до останньої «інстанції», сподіваючись отримати допомогу саме таку, якою вона її бачить. Це один із напрямів роздумів авторки книги, у якій вона глибоко занурюється в себе, аналізуючи свої внутрішні стани, думки, спонукання, вчинки — усе те, що є чинниками формування її життя.

Намагаючись розібратися, що рухає її життям — власна воля чи Божий промисел, — вона звертається до Біблії, черпаючи сили в живому Слові Бога. Пройшовши через найважчі випробування в сім’ї, перенісши операції, страшний тілесний і душевний біль, письменниця зрозуміла, що саме такі випробування, на межі людських сил, «виштовхують» людину в інші виміри, де вона виявляється близькою до Бога й отримує від Нього допомогу не лише для своїх земних потреб, а й духовну.

Їй відкривається, що причина наших проблем і негармонійного життя — у нашій незавершеності, недосконалості. А Господь, як гончар, постійно вимішує нас, ліпить, повертаючи до первісного задуму щодо кожного з нас. Потрібно просто дати Господу можливість робити Свою роботу, повертаючи нас знову до Едемського саду. А допомога приходить у потрібний для нас час — і в цьому виявляється любов Бога до нас, Його піклування про нас.

Письменниця на собі випробувала, на які хитрощі йде Сатана, щоб віддалити людину від Бога, сіючи в ній сумніви, розчарування, небажання змінюватися, віру лише у власні сили. Цю внутрішню битву за свою душу людина веде постійно. Опора авторки книги на Біблію позначається в тому, що після кожного розділу подано посилання на відповідні місця Святого Письма, які підтверджують її думки й можуть стати поштовхом для читачів.

Ця книга — живий досвід письменниці, вистражданий серцем, а тому безцінний.

Постійна читачка бібліотеки Наталія Бачиніна