До 90-річчя (1935) роману Карела Чапека «Війна з саламандрами» фiлiя №35 представляє віртуальну книжкову виставку.

    Карел Чапек мав багато талантів. Яскравий журналіст, дотепний публіцист, він писав дошкульні фейлетони, нариси, статті. Непогано малював, досить вдало ілюструючи власні твори. З усіх талантів, якими природа щедро наділила Карела Чапека, один був визначний – працелюбність”.

  «Війна з саламандрами» — сатиричний роман, що досліджує теми колоніалізму, експлуатації та наслідків людської зарозумілості через унікальну розповідь про розумні саламандри.

   В основі сюжету «Війна з саламандрами» – цілком гіпотетична модель: на Землі з’явилися істоти, за своїм інтелектом рівні людині. Це велетенські саламандри. Люди навчають їх елементарних трудових навичок і використовують у власних інтересах. Розвиваючись, саламандри загрожують врешті-решт людській цивілізації. А Великий Саламандр висуває перед людством вимоги, своєрідний ультиматум…

  В романі «Війна з саламандрами» автор блискуче пародіює пригодницький роман, голлівудські кіносценарії, «жовту» пресу.

  Це синтез газетного памфлету, фейлетону, дорожнього нарису, прозової байки, афоризму. Твір є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і «роман-памфлет», і «роман із ключем». Тут багато натяків і на реальні події, і на реальних людей.

  У романі всі саламандри поділяються на своєрідні касти – хеві, треші, спауни і т. ін. Принадлежність до певної касти визначає подольшу долю саламандр і систему їхніх цінностей. Так, наприклад, саламандра лондонського зоопарку на ім’я Енді, читаючи газети, проймається «англійським духом».

  Чапек гостро відчував проблеми, якими живе людство, розумів витоки трагедії ХХ століття, його протиріччя, велич. Він бачив жах і надію, відчай і віру в очах своїх сучасників. Він був свідком катастроф свого часу і, бажаючи запобігти новим трагедіям, писав твори, сповнені болю за людину і любові до неї.

Стиль і орфографія автора тексту збережені