Постійна читачка бібліотеки №30 Ольга Подлісецька рекомендує збірку «Лялька».  Збірка оповідань про дитинство, у більшості з яких є образ ляльки або ганчір’яної, або пластмасової чи гумової, з дитинства.

Видавництво Старого Лева. Мені найбільше сподобалося останнє оповідання збірки, авторки Богдани Матіяш “Цукор і сіль дитинства”, твори її та Дзвінки Матіяш я читала й раніше.

Переносить у спогади вже початок твору: “Найсолодше, що залишається тоді, коли дитинство минає, – це спогади. Це прекрасне кружляння дрібничок у далекій – і тим молодшій – перспективі минулого, як у калейдоскопі.” Героїня не ходить до дитсадку і це “блаженний час без садка, школи й роботи. Я просто є, і цей час найпрекрасніший”…