Ця книга розповідає про життя Андрія Кузьменка (Кузьму Скрябіна). Книгу писала мама видатного музиканта, тому вона дуже світла та тепла. Його трагічна загибель болем відгукнулася в серцях багатьох. Мама, щоб подолати сильний біль, починає писати цей твір.
У тексті пульсують емоції, а само видання умовно поділено на три частини – фотоальбом, який доповнений маминою розповіддю, казка «Тарасик, тролейбус і святий Миколай», яку написав Андрій, і підбірка текстів пісень.
Читаючи це видання, Ви дізнаєтеся багато цікавого про дитинство Андрія: про те, як він міг переказувати цікаві казки, не любив ходити в дитячий садочок та гратися у футбол, але захоплювався басейном і, безумовно, музикою. Ольга розповідає про теплі та міцні стосунки зі своєю дитиною, яку вона любила більше всього в житті.
Хлопчик любив ходити до школи, бавитися з кошенятами. Він ніколи в житті не бився, його не цікавили гроші та дорогий одяг. Ставши дорослим, Андрій постійно дарував подарунки своїм рідним, робив приємні сюрпризи та отримував задоволення від цього.
Мені було дуже цікаво читати про життя музиканта, який завжди казав правду. Цікаво, як виховувалася така особистість, що сприяло розвитку, світогляду та таланту. Тут багато фактів, про які мало хто знає. Тільки мама.
Ольга Кузьменко розповідає, що коли Андрій став видатним музикантом, то не тільки займався музикою, але й цікавився долею своєї країни. Він вважав, що байдужість руйнує все, тому ніколи не був байдужим. Коли почалося АТО, то співак починає активно допомагати військовим, постійно купує щось для армії, особисто підтримує хлопців. Його дуже поважав весь «Айдар», коли Андрія не стало, вони поклали йому медаль до гробу на знак поваги. Андрій був справжнім патріотом та любив Україну.
Цю книгу буде цікаво прочитати шанувальникам Скрябіна, а також всім тим, хто цікавиться музикою, сучасністю та гарними книгами.
Стиль і орфографія автора рецензії збережені
