Валентина Павлівна Маркітан написала відразу декілька оглядів на українські твори, але в рамках акції «Читачу від читача» ми вирішили опублікувати відгук на п’єсу «Наталка Полтавка» Івана Петровича Котляревського.
Наталка — головна героїня п’єси І. П. Котляревського. Це звичайна сільська дівчина, але вона виділяється серед інших дівчат, адже Наталка причаровує своєю душевною красою та глибиною внутрішнього світу.
Розум, енергійність, наполегливість у боротьбі за власне щастя-важливі риси її характеру. І хоча вони з матір’ю живуть бідно — дівчина не соромиться цього.
Один з персонажів п’єси, виборний, каже про неї: «Золото-не дівка!…». А її мати, Терпилиха, називає її доброю дитиною, адже Наталка відрізняється великою шаною до своєї матері.
Возний мріє одружитися з Наталкою, бо вважає її найкращою зо всього села, та й інші односельці сватаються до неї.
Матір вважає, що шлюб з возним кращий варіант для доньки, ніж чекати мандрівника Петра.
А Наталка зворушує вірним коханням до Петра, про якого вже чотири роки немає жодної звістки.
Та коли повертається Петро, Наталка рішуче бореться за своє щастя. І домагається свого: возний відступає, а вона одружується з коханим.
В образі Наталки Полтавки втілені найкращі риси українських жінок: енергійність, волелюбність, усвідомлення своєї гідності, зовнішня привабливість.
Скільки б не минуло років, як би не змінилися життєві цінності та світ, Наталка, як втілення образу української жінки і надалі приваблюватиме читачів своєю чарівністю.
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
