За багаторічною традицією альманах відкривається монологом Михайла Жванецького (у цьому номері «Наших дурять») та віршами Юрія Михайлика. Ця сталість викликає почуття стабільності та надії – «Все буде добре!»
Публікацію Макса Нужного «Яків Юлійович Бардах» пронизано найбільшою повагою до цієї людини — видатного мікробіолога, лікаря, викладача, громадського діяча.
26 років він очолював Одеську станцію швидкої допомоги, беручи активну участь у роботі багатьох одеських наукових товариств, брав участь в організації Народного університету, очолив створену Іллею Мечниковим Одеську бактеріологічну станцію.
***
У березні 2023 року виповнилося два роки, як пішов із життя Олег Губар (1953-2021). Його згадує Михайло Пойзнер: «Я хочу розповісти про особистість. Про явище під назвою «Губар».
Вони потоваришували з першого погляду. Автор зізнається, що ближче і відвертіше за друга у нього не було і не буде. І закінчує: «Він пішов. Щоб залишитися з нами назавжди… Читайте Губаря!
***
Фелікс Кохріхт розповідає про династію одеських художників – «Малюють Рябченки».
У цьому номері опублікована також стаття Євгена Голубовського (1936-2023), що нещодавно пішов від нас, «Пісні гніву». Вона присвячена класику єврейської літератури Хаїму Нахману Бяліку. Також наводиться його вірш у перекладі В. Жаботинського.
І ще багато цікавого можна дізнатися.
Приходьте, читайте, отримуйте задоволення!
