Інформаційно-бібліографічний відділ ЦМБ імені Івана Франка продовжують знайомити наших любих читачів та підписників з подробицями життя та творчості письменників, що в майбутньому визначатимуть нашу епоху. Сьогодні у нас в етері літера «Л» – країна Латвія – і прекрасний взірець її генію, письменниця Нора Ікстена.
Нора Ікстена – прозаїкиня та перекладачка, що народилася 1969 року в Ризі. До 15 років вона захоплювалася казками, зачитувалася ними захлинаючись. Особливо подобалася дівчинці серія «Brīnumzeme», в якій латиською мовою були перекладені казки та легенди різних народів. У казках її захоплювали і доброта, і любов до всього гарного, поетичність, і те, що казки завжди мають добрий фінал.
Після закінчення школи дівчина вступила на філологічний факультет Латвійського університету. Вивчала англійську мову та літературу в Колумбійському університеті. Працювала в Літературному музеї, журналі «Karogs» (працюючи у якому написала свою першу книгу) і незабаром стала професійною письменницею. Нора Ікстена пише у різних жанрах: романи та біографії відомих латишів, оповідання та п’єси, які ставлять у театрі, є навіть написала кулінарну книгу. Багатостороння творча діяльність Нори охоплює і участь у створенні документального фільму, присвяченого нью-йоркській групі латиських поетів «Пекельна кухня». Під її керівництвом створювалася антологія латиської літератури англійською, що вийшла у США. Проте найважливіше — це проза Нори Ікстени, трохи глибокодумно меланхолійна, мірна, що згладжує гострі кути життя, в ній внутрішні стани людей важливіші за сюжет і ніби існують поза конкретним часом і місцем.
Справжній успіх, як каже Нора, прийшов до неї після опублікування дуже цікавого автобіографічного роману «Молоко матері». На сторінках книги Нора розповідає про свої непрості взаємини з мамою, яка ненавиділа радянський лад, і в якому, до речі, народилася і виросла сама Нора. Найперші дитячі спогади пов’язані, як розповіла сама письменниця, з двома місцями в Латвії: з вулицею Томсона, де Нора мешкала з сім’єю і маленьким літнім будиночком із садом в Ікшкілі, куди сім’я перебиралася до бабусі в теплу пору року. Англійське видавництво купило права перекладу та видання цього твору під назвою «Soviet milk» для англомовних читачів.
А ось коли Нора написала роман «Свято життя», їй і критикам стало зрозуміло, що у Латвії з’явився ще одне серйозне ім’я.
