До дня Європи бібліотека №33 підготувала виставку «Німецька спадщина Одеси».
По суті, це невеликий путівник по вулицях нашого міста, призначення якого — показати будівлі, які належали, були спроектовані та побудовані в 19 — початку 20 сторіччя німцями — нащадками переселенців.
Почнемо, звичайно ж, з Французкого бульвару. Санаторій «Аркадія» -колишня дача Параскеви, побудована за проектом архітектора німецького походження Паулем Клейном. Проходимо зовсім небагато і зупи-
няємось у арки заводу шампанських вин «Генріх Редер». Завод був заснований у 1897 році Людвігом Едуардом Генріхом на противагу монополії французьких фірм по виробництву шампанського. Наступна наша зупинка буде на вулиці Леонтовича (раніше Белінського, а ще раніше Старопортофранківська) у обласного тубдиспансера. Це колишня євангельська лікарня, заснована у 1892
році на кошти лютеранської і реформатської релігійних громад, а також на солідні пожертвування баронів Маса, Фальц-Фейна та інших. Незважаючи на те, що лікарня була побудована в першу чергу для німецької громади, разом з тим, вона приймала людей інших національностей і віросповідань. У той час це була одна з передових медичних установ, з сучасним медичним обладнанням, паровим опаленням, штучною вентиляцією.
Рухаємося далі. Цей комплекс будівель знають всі одесити — міська лікарня №3, але не всі знають, що колись на цьому місці розташовувався будинок палацового типу барона Т. Маса — спадкоємця банківської контори батька, громадського діяча і почесного громадянина. Побудований він був в 1894 році, а у 1915 році барон його продає і назавжди їде у Німеччину. Згодом будинок був перебудований і в ньому розмістилася лікарня. На території збереглися первісні господарські будови колишніх власників. Це всього лише невелика екскурсія від Французького до Лідерсовського бульварів.
І ще декілька цікавих фактів з нашої виставки. У 1894 році, до сторіччя Одеси, відомий одеський заводчик і благодійник Вільгельм Санценбахер, виходець з колонії Гросслібенталь (Великодолинське), збудував у дворі свого будинку цирк-вар’єте. Так, це наш одеський цирк, який досі працює.
Остання наша зупинка буде біля будинку з атлантами — однією з візитних карток Одеси. З 1901 він належав сім`ї колоністів Фальц-Фейнів. Вони займалися розведенням тонкоруних овець. У 1856 році придбали маєток Асканія-Нова, де згодом був заснований перший в світі степовий заповідник. Дружина Едуарда Фальц-Фейна була йому до пари. В Одесі володіла фабриками по виробництву цукерок та консервів. Побудувала в гавані порт Хорли, придбала пароплав і торгувала з Європою бавовною, птицею та вином. Але повернемося до дому. Під №7 значився прибутковий будинок, а №5 призначався для проживання сім’ї власників. У роки революції родина емігрувала.
Це всього лише невелика частина того, з чим ви можете ознайомитися на виставці.
Матеріали підготовлені по книзі Е. Г. Плесской «Прогулянки по «німецькій Одесі ».
Виставку відвідали наші читачі, гості міста, але особливо приємно, що у нас побували громадяни Австрії з перекладачем, для яких ця тема була невідома.
Стиль і орфографія автора збережені
