“Краєзнавча субота” в ЦМБ ім. І. Франка від 15 червня була присвячена історії телефонного зв’язку в Одесі.
13 липня 1882 року в нашому місті ознаменувалося початком роботи першої телефонної станції. Одеса була забезпечена телефонним зв’язком однією з перших міст держави.
На початку 1882 року Одеса володіла вже вісімнадцятьма телефонними номерами. Внаслідок великої відстані, кабелі потрібно було тягнути через всю Одесу.
Кінець ХIХ століття не сильно змінив телефонізацію нашого міста. Процес телефонної установки все так же був неймовірно трудомістким. Всі телефонні деталі важили більше 8 кілограм. Це було дуже недосконало й незручно. Якість телефонного зв’язку була дуже поганою й переривчастою. Проте, кількість користувачів постійно збільшувалася.
У 1893 році одесити — винахідники М.Ф. Фрейденберг і С.М. Апостолов-Бердичевський запропонували свій «телефонний з’єднувач» на 250 номерів, виготовлений у майстерні Одеського університету.
Наприкінці ХIХ століття телефонні станції були на ручному обслуговуванні, а одеськими винахідниками була створена перша автоматична телефонна станція.
Надалі Мойсей Фрейденберг у 1895 році запатентував в Англії один з найважливіших вузлів сучасних АТС – «передшукач», а у 1896 році – шукач машинного типу. У тому ж році Апостолов-Бердичевський створив оригінальну систему АТС на 10 тисяч номерів.
У 1901 році данським консулом Георгієм Рафаловичем було створено “Одеське телефонне товариство”.
