Напередодні Дня Незалежності України у виставковому просторі бібліотеки №1 гості пізнавали особливості храмів Одеси та Одеської області у творчому доробку студентів Катехізаторських курсів свт. Іннокентія Херсонського та учнів Мистецької школи №16. Міцний звʼязок поколінь і єднання у спільній меті подарували мешканцям міста Одеси можливість побачити чудову художню виставку «Звʼязок часів».
Одеса інтернаціональне і багатоконфесійне місто. Віра обʼєднує і підтримує людей, дарує повагу один до одного, надає можливості порозумітися та мати духовну підтримку у важкі часи випробувань.
«Коли просинається спрага духовна, ми біжимо в Храми, й вони нас врачують, надихають і дають можливість жити далі, – зауважив проректор з навчально-методичної роботи ОДС Андрій Гавриленко. – І коли ми бачимо стільки живих Святинь і ті, які розпʼяті, зірвані – це є Благословіння Боже для нас, це все підтримка нам від Господа в ці скрутні часи війни».
Роботи Храмів, які були зруйновані, виконані у техніці акварелі, туш і перо. Ці роботи розміщені на окремій локації. Храми Одеської єпархії та області курсанти виконували у техніці сухої пастелі, але робота була дуже незвичайна. «Спочатку ми створили ескізи, — розповіла керівниця проєкту Анастасія Дʼячук. — і, як художники-іконописці, ми по клітинках їх потім переносили. Кожен Храм хотіли зобразити з гори. Тому шукали матеріали та фотографії, щоб кожна святиня була зображена зверху. Спочатку ми запарювали пастель на кипʼятку і тільки потім наносили тонким шаром на італійську бумагу. Ми це робили для того, щоб зберегти колір. Допрацьовували не один місяць. Така кропітка робота надихнула деяких художників на інші спроби й художні втілення. У другій частині зали представлені роботи дітей, які виконані гуашшю, темперою, пластиліном. Є і паперопластика».
Діти й дорослі є учнями художниці, членкині НСХУ, педагога Анастасії Дʼячук. Учні та курсанти розповіли своє враження про створення робіт, поділилися емоціями, які наповнювали під час роботи. Запрошені гості раділи за учасників та дивувалися їх майстерності, вмінням.
«Звернув увагу, наскільки виразно дитяче і доросле Богословʼя проявлено у зображеннях склепіння. Купол Храму, Собору символізує свічку, яка палає – це молитва, яка йде до Бога, — відзначив протоієрей Іоанн Желіховський. — Людина саме для цього стоїть на двох ногах, щоб хоча б іноді дивитися в небо і шукати істину там».
Кандидат мистецтвознавства ОХФК ім. М. Б. Грекова Наталія Порожнякова зазначила, що коли людина поряд з такими творами мистецтва, то вона говорить серцем, і всі думки, які запрограмував сказати, залишаються позаду. «Мистецтво, яке ми тут сьогодні бачимо – це ступені, які проходить людина у своєму духовному розвитку», – звернула увагу Наталія Порожнякова.
Доктор педагогічних наук, психологиня, мотиваційна спікерка, коуч Світлана Єрмакова звернула увагу глядачів, що Анастасія Дʼячук своєю кропіткою та наполегливою працею змогла вибудувати творчу духовну армаду, головною метою якої є зцілювати та підтримувати.
Багато теплих слів, чуттєвих побажань, щирих емоцій і сюрпризів було на заході.
