21 травня в бібліотеці №28 м. Одеси відбувся теплий і змістовний захід, присвячений Всесвітньому дню культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Лекція мала назву «Одеса — культурний діалог крізь століття».
Темою стало унікальне мультикультурне коріння Одеси. Місто, яке від свого заснування у XVIII столітті стало домівкою для представників десятків національностей — українців, євреїв, греків, болгар, вірмен, німців, молдаван, росіян, татар та інших. Кожен народ приніс у спільний побут свою мову, кухню, традиції, ремесла та музику, що й створило неповторний одеський колорит.
Учасницями заходу були постійні читачки — одеситки в кількох поколіннях, справжні берегині пам’яті. Вони щиро ділилися особистими історіями про те, наскільки багатонаціональними є їхні родини: хтось має в родоводі болгарське, єврейське, українське та польське коріння, а хтось виріс у родині, де вдома звучало одразу кілька мов.
Ці розповіді яскраво продемонстрували, що культурне різноманіття Одеси — не абстракція, а жива реальність, яка формує людські долі, погляди й звички. Також обговорювали роль жінки як носійки і передавачки традицій у багатонаціональних родинах.
Під час зустрічі також звернулися до книг, які відображають багатство одеської культури. Було рекомендовано ознайомитися з творами таких авторів:
• Ісаак Бабель — «Одеські оповідання», які передають атмосферу старої Одеси, з її мовним розмаїттям і характерами;
• Семен Глузман — мемуари з роздумами про національну ідентичність та діалог культур;
• Катерина Міхаліцина (співавторка) проєкту «Я так бачу Одесу», що показує сучасну інтерпретацію міського культурного ландшафту;
• Михаїл Жванецький — сатирик, який через гумор і спостереження відтворює колорит одеського характеру;
• Юрій Олеша — одесит, у творах якого часто відлунює дух міста.
Бібліотека представила підбірку книг з фонду, присвячених історії Одеси, міжкультурним взаєминам та місцевим традиціям — адже читання є ще одним способом збереження нашої культурної пам’яті.
Захід пройшов у щирій і натхненній атмосфері — зі спогадами, усмішками, вдячністю й гордістю за своє коріння. Бібліотека вкотре стала місцем діалогу, де культура об’єднує покоління і дарує відчуття дому.
