За що можна триматися в такі важкі та страшні часи, як зараз? Що залишається непорушним, коли все звичне життя руйнується? Заради чого варто жити у світі, який, як здається, остаточно збожеволів? Посмішка дитини, її невинні очі, її маленька, беззахисна ручка, яка тягнеться до матері. Це, напевно, і є те, єдине, що робить нас щасливими та наповненими, що мотивує та спрямовує у будь-які найтемніші часи. Любов до дітей — те, що тримає нас на плаву, допомагає стати кращим і добрішим, що взагалі робить нас людьми.
Усю красу, ніжність та гармонію материнства передає у своїх фотороботах молода фотохудожниця Марія Тимофєєва. Її виставка нещодавно відкрилася у читальній залі Центральної міської бібліотеки ім. Івана Франка. Вона так і називається — «Материнство».
На світлинах Марії — матері, що годують, і вагітні жінки, немовлята і старші діти. Вони сміються і плачуть, вони не приховують своїх природних емоцій і вони прекрасні у своїх абсолютно чесних і непідробних проявах любові.
На відкритті виставки зібралося багато молодих людей — шанувальників таланту Марії Тимофєєвої. Серед них були і її моделі – у тому числі найменші. Звучала класична музика у виконанні скрипки та фортепіано.
Ця чудова виставка фоторобіт на кілька годин перенесла всіх, хто зібрався, у світ краси та спокою, ніжності та теплих материнських почуттів. Вона стала маленьким острівцем прекрасного посеред війни.