20 лютого в Центральній міській бібліотеці ім. І. Франка пройшов захід «Народ мій завжди є, народ мій завжди буде». Тут не тільки вшанували пам’ять загиблих борців за свободу, а ще й запросили у якості гості та доповідача активну учасницю Майдану, правнучку легендарного українського поета, письменника, громадського та культурного діяча Івана Франка. На особисте запрошення бібліотеки пані Олеся Франко, яка й сама є поетесою та музикантом, приїхала до Одеси з Івано-Франківська, де зараз проживає.
«Україна заплатила надто велику ціну за свою свободу, за право мати свій власний вибір. 107 загиблих на Майдані Незалежності! Наймолодшому з цих людей, Назару Войтовичу, було лише 17 років, а найстаршому — Івану Наконечному — 82, — розповіла на відкритті зустрічі завідувачка абонементом Центральної міської бібліотеки ім. І.Франка Лариса Денисенко. — 20 лютого був найстрашніший день Майдану, коли урядові сили порушили перемир’я і людей стали розстрілювати снайпери. Того дня загибла найбільша кількість протестувальників, яких назвали Небесною сотнею».
Олеся Франко у своєму спілкуванні з одеситами, читачами та гостями бібліотеки, гармонійно поєднала свої спогади про Революцію гідності та Майдан, де вона із іншими протестувальниками у холод, проста неба зустрічала страшний для України 2014 рік із розповіддю про свої збірки поезій, де її майданні враження й були втілені. А також із захоплюючими історіями власного життя, розповіддю про своїх батьків, та усю родину великих франківських предків.
Так, наприклад, сьогодні багато хто знає, що у старовинному будинку міста Калуш знаходиться музей-оселя родини Івана Франка. Але мало кому відомо, що саме в цьому будинку народилася Олеся, там пройшло її дитинство, а потім її батькові, пану Мирославу Франко, довелося буквально битися за цей будинок з представниками тодішньої радянської влади, бо вони хотіли знести його, і на цьому місті побудувати завод. Пан Мирослав не погоджувався, їм тоді й газ відрізали, й шибки вибивали. Що тільки не робили задля того, щоб вони не заважали черговому радянському будівництву. Але батько домігся того, щоб будинок зберегли. На жаль, ця боротьба підірвала його здоров’я і незабаром після ухвалення позитивного рішення щодо музею він помер.
Отже пані Олеся успадкувала і творчі здібності, й волелюбний дух своїх предків.
Далі, в ході зустрічі, вона познайомила читачів із збіркою «Відлуння Майдану», присвяченій подіям Революції гідності, прочитала дуже проникливий та красивий вірш-молитву, написаний під впливом цих подій. Представила одеситам і інші свої збірки поезій, серед котрих і вірши для дітей.
Далі виступила людина, завдяки якій стала можлива сьогоднішня чудова творча зустріч. Наталія Філенко — директор громадської організації «Скадовський благодійний фонд «Милосердя». Саме вона нещодавно познайомила директора Центральної міської бібліотеки імені Івана Франка Наталію Кликову з правнучкою поета Олесею Франко. Так народилася ідея співпраці, яка сьогодні розпочалася.
Наталія Філенко розповіла, чим займалася її організація до війни та чим вони займаються тепер. Зараз їх основна діяльність – допомога тимчасово переміщеним особам. Їх дуже багато та Одеса гостинно усіх прийняла.
Також тимчасово переміщеним виявився і цілий Інститут кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН з Херсону. Його науковці, які теж були присутні на зустрічі, розповіли, що зараз долучилися до всеукраїнського проекту та вишивають мапу свого регіону, яка потім буде поєднана із іншими регіонами та передана до Верховної ради України.
Наприкінці зустрічі був дуже зворушливий момент – одеські майстрині-вишивальниці Олена і Марина Павлик представили свої роботи-обереги, які вони з великою любов’ю та вдячністю вишивають для наших воїнів та закликали всіх бажаючих та тих, хто вміє займатися цією справою, приєднуватись до них.
А завершилася зустріч величезним рушниковим колом, яке об’єднало усіх присутніх. Так і ті, хто сьогодні виступав, і ті, хто слухали, виявили свою єдність та підтримку України та воїнів ЗСУ.