В повісті «Маруся» митець живо зобразив життя українського селянства на початку ХІХ століття. Великий знаток українського фольклору, письменник доніс до читача і побут, і звичаї народу, зумів показати образно його свята, радощі та горе.
Головна героїня повісті — Маруся. Вона наділена найкращіми людськими якостями простого трудового народу, її портрет — народний ідеал дівочої краси.
Автор заглиблюється у внутрішній світ героїні, розкриває поетичність її душі, яка так довірливо розкрилася в коханні до Василя.
Яскравими фарбами автор змалював чудову красу української природи, яка гармонійно переплітається з внутрішньою красою героїв.
Кохання Марусі та Василя розквітає так само, як природа весною.
У повісті показано багато українських звичаїв. Як цікаво відбувалося сватання та як майстерно автор описує весілля.
Тяжкою втратою для усіх була смерть Марусі. Йде похорон, і тут автор виписує найдрібніші деталі.
Повість «Маруся» є найкращим поетичним твором письменника. Григорія Квітку-Основ’яненко назвали «батьком української прози».
Гусіна Тетяна, філія №29
Стиль і орфографія автора рецензії збережені
