27 березня у читальному залі ЦМБ ім. І. Франка пройшло засідання секції «Одесика». Її керівник, доктор історичних наук Віктор Савченко запропонував для обговорення тему “Одеський авангард епохи зламу. 1980-2010”.
Біля джерел «другого одеського авангарду» стояв Олег Соколов. Точкою ж відліку «одеського нонконформізму» стала виставка молодих художників Валентина Хруща та Станіслава Сичова.
Вони організували «Збірну виставку» своїх робіт «Сичик+Хрущик» на паркані одеського Оперного театру. Ця виставка тривала лише три години. Так розпочався рух в Одесі неофіційного мистецтва.
Художники, які втілювали «чужу» культуру, знайшли вихід до глядача через «квартирні виставки». Цікаво, що це були не закриті покази: двері квартир були відчинені для всіх бажаючих, і ці виставки збирали багато глядачів.
Ядром руху одеського нонконформізму стали Олександр Ануфрієв, Валерій Басанець, Віктор Маринюк, Володимир Стрельников, Станіслав Сичов, Валентин Хрущ, Людмила Яструб. «Одеський нонконформізм» вирізнявся відсутністю політизації, відходом у «чисте мистецтво», пошуком естетичних форм самовираження.
Олександр Ройтбурд, Василь Рябченко, Сергій Ликов, Олена Некрасова провели наприкінці 1980-х дві великі резонансні виставки «Після модернізму 1» та «Після модернізму 2» у просторі державної установи — Одеського художнього музею. Тематика, сюжети робіт, їх масштабні формати започаткували новий напрям в образотворчому мистецтві Одеси. Тема багатогранна і складна.
На заході були студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
