Співробітники бібліотеки №29 підготували підбірку книг про канцтабори. Ці книги написані на основі реальних подій.
1. Татуювальник Аушвіцу. Гізер Морріс.
У 1942 році у концентраційному таборі «Аушвіц» зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У неї стерлося татуювання з порядковим номером, він мав набити новий… Це було кохання з першого погляду. Молодим людям судилося пережити страшні випробування, розлуку й омріяне возз’єднання, яке переросло у 56 років щасливого подружнього життя.
2. Бібліотекарка з Аушвіцу. Антоніо Ітурбе.
Чотирнадцятирічна єврейка Діта Адлерова опиняється в сімейному блоці табору смерті. Біль, бруд, голод та розпач, але свої шрами в’язні табору змогли перетворити на броню. Діта дізнається про підпільну бібліотеку, створену в’язнями. Діта отримує завдання: приховувати від нацистів 8 видань, які вдалося зберегти для навчання малечі. Якщо члени СС дізнаються про це, на кожного причетного чекає розправа.
3. Обіцянка сестер. Гізер Морріс.
Три сестри – Цібі, Маґда та Лівія народилися і зростали в Словаччині. Коли Європу окупували нацисти, вони були ув’язнені в Аушвіці. У цьому жахливому місці Цібі, Маґда та Лівія пройшли важкі випробування, ледь не померли від голоду, важкої праці та знущань охоронців концтабору, але постійно трималися разом. Коли туди наближалися союзники, щоб звільнити всіх, на них чекало останнє випробування – марш смерті з Аушвіцу…
4. Подорож Цильки. Гізер Морріс.
«Подорож Цильки» — це роман про Сесилію Кляйн, дівчинку, яку в шістнадцять років вислали в концтабір Аушвіц. У нелюдських умовах її врода та характер стали для неї порятунком і водночас прирекли на нові випробування. Після звільнення Аушвіцу дівчину за так звану колаборацію з ворогом висилають у Сибір. Цильці доведеться подолати нелегкий шлях, щоразу знаходячи в собі сили, про які ніколи не здогадувалася.
5. Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц. Джеремі Дронфілд.
У 1939 році столяр із Відня Густав Кляйнман разом із шістнадцятирічним сином Фріцом потрапляють у руки гестапо, а згодом у концентраційний табір Бухенвальду. Вони дивом виживають після жорстоких знущань нацистів.
Але згодом, смерть до них підкрадається ближче: Густав дізнається, що його відправляють до Аушвіца, а для Фріца відпустити батька — немислимо. Відчайдушно прагнучи бути разом, юнак робить божевільний вибір — наполягає на тому, що теж повинен піти. Для нацистів це рішення дається з легкістю, адже один табір смерті не відрізняється від іншого.
6. Вибір. Едіт Єва Еґер.
Докротка Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.
У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.
7. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Віктор Франкл.
Австрійський психолог та психіатр Віктор Франкл написав цю книгу в 1946 на підставі власного досвіду: йому довелося пережити концтабори: Терезієнштадт, в 1942 р., під час Другої Світової війни. Попри екстремально трагічні обставини, що передували написанню, книга стала однією з найцитованіших психотерапевтичних книг в історії.
8. В’язні з України в концтаборі Маутгаузен : історія та пам’ять.
Головна мета написання цієї книги — спробувати дати відповідь на питання: хто такі в’язні з України й скільки їх було? Як вони згадують і що розповідають про виживання в концтаборі Маутгаузен? Основний зміст складають інтерв’ю з колишніми в’язнями, записані спеціально для цього видання, а також під час різних дослідницьких проектів, зокрема з архіву Меморіального музею концтабору Маутгаузен, Архіву усної історії «Та сторона» Міжнародного товариства «Меморіал». Публікуються також біографії радянських військовополонених, які реконструювали їх рідні.
