В нашій філії з’явилась цікава книга сучасної української письменниці Оксани Калини «Довга дорога додому». Головна героїня роману – дівчина Мар’яна, яка разом з батьками і братом живе у лісі. «Казарма» — так називає вона свій будинок, «знайти його було дуже важко навіть досвідченим грибникам і мисливцям». Мар’янін тато був дуже жорстокою людиною, тримав у страху всю родину, маючи справи з криміналом. Після його смерті, справу продовжить син Сергій, а мати буде мовчати і не втручатися, як робить завжди.
Важко було Мар’яні, лише баба Уляна, яку всі вважали чаклункою, підтримувала онуку. «Прибери непотріб!» — це єдина молитва, яку постійно повторювала молода дівчина, коли молилася про смерть батька, а потім брата, які вже давно стали ворогами. Господь почув ці слова. Батько, а згодом і Сергій залишають цей світ.
Багато лиха довелося пережити Мар’яні. Брат продав її своєму приятелеві, який виявився порядною людиною. Мар’яна починає відчувати кохання до нього, але Андрій загинув. Далі на дівчину чекають біди і злидні. Вона сильна, вона витримає все, але сплатить високу ціну тяжкими стражданнями та випробуваннями.
Оксана Калина хоче наголосити, що будь-яке лихо має свій початок і кінець. Тим, хто ображає своїх рідних, доводиться дуже важко спокутувати гріхи, а тим, хто багато страждав, Господь обов’язково подарує щастя. В романі досить широко представлена сила релігії – каяття і гріх. Мар’яна від бабусі отримує потойбічну силу, яку можна використовувати і на зло і на добро. Як нею користуватися, людина обирає сама.
Мар’яна не вірила в те, що настане справедливість, тому віддає належне тим, хто заслуговує покарання. Ця книга навчить триматися за будь-яких обставин, доведе, що самотність колись закінчується, бо «людині завжди потрібна людина». Роман сподобається всім тим, хто любить філософсько-психологічну прозу. Ця книга обов’язково запам’ятається, бо такі історії читаються на одному диханні.
Бібліотекарка Вікторія Шаповалова
Стиль та орфографія автора рецензії збережені
