«Якщо Ви любите Нью-Йорк та історії про кохання — ця книга для Вас!» Дійсно легка, читається на одному подиху. Нічого супер особливого, але і не погана.
Звична і навіть трішки банальна історія великого міста, в якому люди знаходяться кожен в своєму коконі і мало хто спілкується навіть із своїми сусідами. Будинок № 12 на П’ятій авеню у Нью-Йорку. Звичайна будівля, у якій немає нічого особливого. Хіба що старовинний механічний ліфт. Іноді мені здавалось, що головний герой у цьому романі зовсім не Санджай, а – ліфт, ще не зустрічала романів з головний героєм — не живим об‘єктом. І це доволі кумедно.
Головний персонаж тут — ліфт, навколо нього все крутиться. Такий ліфт, як описано в книзі і ліфтерів у формах я бачила тільки у фільмах. Мені дуже сподобалось як Діпак описував ліфт. Неначе той живий, він дбав про нього як про дитину. І, справді, з сумом Діпак розповідав про безліч професій, які відійшли в небуття.. Ліхтарник, ліфтери, телефоністки. Що робили ці люди, коли усвідомили що більше не потрібні?
А ще в книзі є любовна лінія, і не одна. А ще є заборонене кохання, ну а як без нього? Хочеться, щоб у старості стосунки з чоловіком були такі ж, як у Діпака і Лалі. Вони є прикладом справжньої любові.
А ще є Хлоя. Симпатія до цієї сильної жінки виникла з перших же сторінок. Індійський хлопець-мільйонер, що, приїхав у Нью-Йорк, за вибриком Долі підробляє нічним ліфтером (якось не дуже в це все віриться, правда?). На прохання тітки Санджай влаштовується ліфтером і тут вже стає трішки цікавіше.
Почну з самого початку. Хлоя працює психологом на другому поверсі у будинку № 12 на П’ятій авеню. Ця адреса є дуже важливою. І відіграє в книжці важливу ролі. Мешкає Хлоя разом із своїм батьком на дев’ятому поверсі цього будинку.
Загалом, на кожному поверсі по одній квартирі. Перший поверх — це вестибюль. На другому поверсі робочі кабінети. Житлові приміщення починаються з третього поверху. І об’єднує всю систему приміщень механічний ліфт, у чудовому, як до свого віку стані, що працює за допомогою важеля і ліфтера. А точніше двох ліфтерів.
Одного дня з нічним ліфтером трапляється прикра несподіванка, — перелом ноги. І всі мешканці будинку, включно з Хлою (особливо Хлою оскільки вона пересувається на візку) з 20.00 до 7.00 стають заручниками власних домівок. Як бути? Як повернути все у зручний ритм життя?
Частина мешканців з керівником будинку (такий собі голово ОСББ) хочуть новий автоматизований ліфт. Ліфтери не хочуть втратити роботу. Всіх раптово рятує Санджай, — індійський племінник одного з ліфтерів, який закохується в Хлою і заради неї готовий працювати ліфтером, хоч сам є багатим IT розробником з власною компанією і дочірніми підприємствами в Америці. Тож, … купа людей, життєвих історій та їх перехресть, а також любов, яка рятує навіть від трагічних наслідків марафону в Бостоні.
Події, які розвиваються, набувають детективного сюжету і всі жителі будинку, де він працює, втягнуті в гру. Ліфтер-індус Санджай кожного разу мріє опинитися на 9 поверсі, де зустріне Хлою, дівчину, яка підкорила його серце.
Єдине, що можу сказати на захист автора, роман сповнений повчальних висновків з безлічі ситуацій. Та загадковий ліфтер-індус Санджай і Хлоя, власниця квартири з дев’ятого поверху, і не здогадується, ким насправді є новий ліфтер. Як не знає й про те, що він готовий віддати всі скарби світу, аби знову опинитися на дев’ятому поверсі. Наприклад, з книги всі зрозуміють, що насправді всі дуже щасливі люди, тому що у нас є можливість вільно пересуватись куди захочемо, і робити що захочемо, не залежачи ні від кого (лише від свого здорового глузду та стану здоров’я).
В цьому романі автор намішав стільки подій, персонажів та крутих поворотів, що інколи мені все це нагадувало суцільний Каламбур. А в загальному підсумку маємо солоденький роман з хепі-ендом. При цьому в тексті порушено такі значущі соціальні теми, як расизм, інвалідність, родинні зв‘язки, відношення людей. І всі герої різні, всі не схожі між собою.
Книга взагалі то: про кохання, яке йде як почуття, а не оцінка зовнішності; про звичайне буденне життя; про допомогу близьким людям; про улюблену професію та поглинання в неї з головою. Ніжна та емоційна історія, що нагадує, як важливо віддаватися почуттям і знаходити себе в іншій людині.
Читайте всі!
Стиль та орфографію автора рецензії збережено