Як ви вважаєте, шановні читачі, чи може жінка бути детективом? Чи здатна вона розплутувати найскладніші головоломки та багатоходівки хвацько закручених вбивств? Звичайно, зараз відповідь буде ствердною, а от якщо на дворі кінець Х1Х початок ХХ століття?
Один із моїх улюблених сучасних українських письменників Андрій Кокотюха вкотре порадував своїм новим кримінальним романом. І, що найвтішніше, – тепер когорта детективів від цього автора поповнилася новим персонажем – жінкою! (Я – за гендерну рівноправність!). З великою насолодою представляю вашій увазі новий детектив Андрія Кокотюхи «Життя на карту» з його нового циклу «Київська сищиця».
Отже, напочатку розповіді ми знайомимося з чарівною молодою подружньою парою Вольських – Іваном і Ганною. Глава сім’ї служить у поліції слідчим, а його дружина – домогосподарка. Вони живуть у Києві тихим та розміреним життям. Але одного вечора все різко змінюється: коли ця молода пара якось увечері повертається з Оперного театру, на них несподівано нападає незнайомець з ножем! Від страху Ганна втрачає свідомість, тоді як Івану Вольському довелося гірше, оскільки його спроби захистити себе та свою дружину не увінчалися успіхом. Іван гине. Поліція вважає, що це був випадковий напад із метою пограбування (кажучи сучасною мовою – справжній гоп-стоп). Але, дозвольте, яке це пограбування, якщо всі цінні речі залишилися при вбитому?
Прийшовши до тями, Ганна починає розуміти, що це було кимось заздалегідь добре сплановане та здійснене вбивство, хотіли вбити саме Івана! Її звернення до поліцейського управління не дало жодних результатів, більше того, молоду вдову висміяли і буквально прогнали з кабінету начальника управління. Після цього головна героїня, наділена аналітичним складом розуму та незвичайною життєвою спостережливістю, вирішила не опускати руки та самостійно взялася за розслідування скоєного злочину. Як виявилося згодом, вбивство Івана не поодинокий випадок, були й інші підозрілі смерті, які Ганна також вважає кимось спланованими. Розслідування молодої вдови виявилося дуже непростим і призвело до несподіваних результатів…
Мені дуже сподобалося, як автор виписав не лише образ головної героїні – миловидної, витонченої, жіночної, а й її добровільних помічників – домашню робітницю сім’ї Вольських, Христину, газетного репортера Гліба Коваленка та справжній кримінальний талант, авантюристку Розу Лісовецьку, на прізвисько «Лисиця». Окреме спасибі хочу сказати автору за чарівний опис самого міста! Незважаючи на те, що події у сюжеті розвиваються неспішно, поступово залучаючи читача до атмосфери старого Києва та розслідування злочинів, читається книга дуже легко та швидко. Рекомендую роман Андрія Кокотюхи «Життя на карту» всім любителям ретродетективів. Приємного читання!
