Роман класика американської літератури Джона Стейнбека «Про мишей і людей» справив на мене глибоке враження. Цей невеликий, але емоційно насичений твір занурює читача в атмосферу американського ранчо часів Великої депресії у Сполучених Штатах. Сам автор із дитинства був знайомий із життям і побутом трудових мігрантів, які багато працювали, але мало заробляли й рідко коли могли забезпечити собі належне майбутнє.
Головні герої книги — Джордж і Ленні, друзі, які шукають роботу на фермі. Джордж — невеличкий чоловік, розумний і проникливий, який намагається оберігати свого напарника Ленні — кремезного за статурою, але з розумовою відсталістю й нав’язливим бажанням гладити все приємне на дотик. Їхнє незвичне товаришування є центральною темою книги.
«Про мишей і людей» — це твір про людські мрії. Джордж і Ленні мріють про власну ферму, де зможуть жити вільно й незалежно. Але це також історія про неочікувані повороти долі — адже майже всі персонажі мають свої мрії й прагнення, які зрештою руйнуються. Книга також про самотність. Усі персонажі роману глибоко самотні, за винятком Джорджа й Ленні, яких пов’язує незвичайний зв’язок.
Окремо варто згадати соціальні теми, яких торкається автор. Це трудова міграція, расова сегрегація — через образ Крукса, темношкірого робітника, який живе окремо від усіх і постійно зазнає приниження. Також — закон Лінча, як страшне нагадування про несправедливість, що панувала в суспільстві, коли неуповноважені люди, керуючись гнівом, вчиняли розправи над, на їх думку, винними.
«Про мишей і людей» — твір, що відображає суворі реалії життя, але й нагадує про важливість спілкування, співчуття та емпатії. Це історія про те, як ми можемо бути водночас найніжнішими й найжорстокішими створіннями.
Мені сподобалося, як Стейнбек простими словами передає глибокі емоції. Його стиль лаконічний і дуже точний.
Після прочитання роману залишилося відчуття суму, але й вдячності — за те, що є книжки, здатні навчити співчуттю. Я щиро рекомендую цей твір до прочитання всім, хто шукає щось більше, ніж просто сюжет.
За книгою приходьте до бібліотеки №42.
Бібліотекарка Анна Зосяк
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
