Вона — залізна леді, лікарка від Бога. Іветта Андріївна все своє життя присвятила лікуванню хворих, тому має все. Жінка вміє тримати себе за будь-яких обставин та звикла керувати людьми і долями рідних. Її донька Ліда також продовжує династію батьків, але в її уклад вривається шалене кохання до Стаса, який дуже відрізняється від родини Вербицьких.
Вічний біль Іветти – син Платон, який має психічне захворювання та практично не виходе з квартири. Його життям і лікуванням повністю керує мати. Саме вона вирішує за нього все, хоч і дуже любить. Іноді це приносить шкоду хлопцю, але мати не бачить цього.
Ліда боїться Іветти і водночас любить її, в душі молодої жінки живуть два почутті – любов до матері і шалене кохання до свого чоловіка.
Іветта Вербицька все звикла тримати під наглядом, дуже часто використовує брехню та зв’язки. Вона також починає втручатися в приватне життям подружжя, а потім вирішує одружити хворого сина і вирушає на пошуки потенційної невістки. Як важко керувати людьми, які мають права на почуття і відрізняються від тебе! З роками Іветта втрачає владу над близькими. Починається бунт, а Платон навіть тікає з квартири з молодою дружиною. Як складеться доля кожного члена родини Іветти Андріївни? Хто залишиться з нею в останні хвилини життя?
Провідний образ твору – це постать матері, яка має свої таємниці, але дуже любить рідних. Чи мати для людини – все? Чи є щось інше? Чи мати все, що забажаєш, означає стати щасливим? Таку гру слів демонструє Люко Дашвар у назві своєї книги. Роман прочитується надзвичайно швидко, а сюжет, як завжди, дуже незвичайний. Не пропустіть!
