Роман «Бузкові дівчата» з воєнних реалій сьогодення занурює у воєнні реалії Другої світової війни, а згодом — у повоєнні аж до 1958 року. Події розгортаються в Сполучених Штатах, Польщі, Німеччині, Франції. Про них ми дізнаємось з голосів трьох оповідачок: Касі — польської ув’язненої в концтаборі Равенсбрюк, Кароліни Феррідей — американки з французьким корінням, яка допомагає французьким біженцям, сиротинцям на батьківщині, а згодом — піддослідним «кроликам» з Равенсбрюка. Третьою оповідачкою є Герта Оберхойзер — німецька лікарка, яка якраз і проводила ті досліди.
Авторка — американська журналістка, вона досить добре дослідила тему «кроликів», а дві персонажки її роману мають реальних прототипів. І це відчувається, адже найбільш реальною постає якраз лікарка Герта. Вона викликає найбільше роздумів ще й через проблему покарання злочинців після закінчення війни.
Ми знайомимося з Гертою, коли вона навчається на хірурга, але практикувати у своїй країні не зможе, адже жінка-хірург в нацистській Німеччині — оксюморон. Тому Герта працює в м’ясній лавці, поки одного дня не натрапила на оголошення про набір лікарів до виправного жіночого табору.
Герта, певно, справді має хист і пристрасть до своєї професії, тому вона недовго змагається з душевними коливаннями й, зрештою, приймає умови Равенсбрюка. Першій ув’язненій жінці Герта робить смертельну ін’єкцію, ще змагаючись із сумлінням, але надалі вона зробить їх не одну, аби мати змогу практикувати.
Саме Герта здійснюватиме досліди забороненого препарату для лікування гангрени. Здоровим піддослідним «кроликам» інфікували ноги, а потім спостерігали за наслідками.
Після війни Герту засудили до ув’язнення на двадцять років, але після п’яти років звільнили за зразкову поведінку. Вона повертається до лікарської практики, не вбачаючи в цьому жодних протиріч. Ба більше, коли про це стало відомо завдяки розголосу Кароліни Феррідей, знадобилось кілька років, щоб Герту таки усунути від практики. Між іншим, ні реальна Герта, ні літературна так і не розкаялись у злочинах.
Місцями оповідь дуже наївна, авторка пропонує прості рішення там, де їх бути не може. На жаль, у житті так не буває. Втім, якщо ви потребуєте життєствердної історії зі щасливим кінцем — ця книга саме те, що вам потрібно.
Читачка бібліотеки Тетяна Чудак
Стиль та орфографію автора відгуку збережено