3 серпня в бібліотеці № 30 відкрилась виставка-хобі «Світ іграшки одеських умільців». Виставку з цікавістю і задоволенням відвідали читачі і гості бібліотеки.
Читачка бібліотеки Анжела Лугіна порадувала відвідувачів виставки своєю творчістю амігурумі. Анжела рукоділлям займається з дитинства. У неї багато робіт, зв’язаних спицями і гачком – це, в основному, предмети жіночого гардеробу – спідниці, сукні, кофти, костюми та інше. Але амігурумі вона захопилась нещодавно і дуже полюбила цей вид мистецтва.
Аміґурумі з японської перекладають дослівно як «в’язана м’яка іграшка». Це японське мистецтво в’язання на спицях або гачком маленьких іграшкових звіряток або людиноподібних істот, головних уборів, тістечок, овочів і фруктів, мініатюрних кошичків і героїв аніме. Японці особливо люблять різні «їстівні» амігурумі – маленькі торти, суші, цукерки та інші в’язані «страви». Цьому мистецтву вже сотні років, але відомим і популярним воно стало лише протягом останніх 10-15 років. Амігурумі стало досить популярним і в Україні.
В’язані іграшки Анжели Лугіної виконані гачком. Вона розповіла присутнім багато цікавої інформації про цей дивовижний вид мистецтва. Наприклад, читачі і гості бібліотеки дізнались, що для японців амігурумі – це не тільки вид мистецтва, а і філософія. Предки сучасних японців вірили в те, що маленькі фігурки тварин і людей захищають будинки від злих духів. Саме тому японці колись використовували амігурумі як обереги. Прийнято було обмінюватися фігурками ляльок у свята, бажаючи один одному здоров’я і всіх благ. В’язали амігурумі також спеціально для когось, вкладали у свою працю любов і кольори тієї людини, для якої іграшку готували.
А потім майстер амігурумі пояснила техніку виготовлення в’язаних іграшок. Відвідувачі виставки дізналися, що амігурумі зазвичай в’яжуться з пряжі простим способом в’язання – по спіралі і, на відміну від європейського способу в’язання, круги зазвичай не з’єднуються. В амігурумі часто виробляють декілька фрагментів, які потім їх з’єднують. Вийняток становлять деякі амігурумі, які не мають кінцівок, а мають тільки голову і тулуб, складають одне ціле. Кінцівки іноді набиваються пластмасовими шматочками, щоб надати їм живу вагу, в той час як інше тіло – волоконним наповнювачем.
По завершенні заходу Анжела Лугіна запропонувала провести майстер-клас для усіх бажаючих навчитися мистецтву амігурумі.
Читачам дуже сподобалася виставка робіт майстра. Усім було цікаво дізнатися, що амігурумі можуть бути використані для різних цілей: як дитячі іграшки, приємні сувеніри, елемент декору інтер’єру, брелок для ключів, стильна штучка, яка прикрасить і дамську сумочку, і мобільний телефон. Всі в’язані фігурки наділені людськими якостями та певними рисами характеру.