«Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії» (Ольга Федик). 21 лютого з 1999 року за рішенням ЮНЕСКО офіційно є Міжнародним днем рідної мови. «Підтримка мовного та культурного різноманіття та багатомовності» — основний месендж конференції, на якій було оголошено про вагомість цієї дати.
Давайте разом спробуємо зрозуміти, що знаєте особисто ви про свою рідну мову.
- Як називали вашу рідну мову в різні історичні часи? (напр., українську мову називали козацькою, русинською, простою тощо)
- З якої літери починається більшість слів в вашій рідній мові? (напр., в українській мові більшість слів починається з літери «п»)
- Чи є в вашій мові слова-паліндроми? Це слова або вирази, які «дзеркальні», тобто можуть читатися однаково, як зліва направо, так і справа наліво (напр., в українській мові: казак, піп, вимив, око, випив, дід тощо; козак з казок, кіт утік тощо)
А які особливості знаєте ви про свою рідну мову?
Пропонуємо увазі вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства», який возвеличує любов до дитини та Батьківщини, а завдяки мовним художнім засобам (епітетам, метафорам, порівнянням, антитезам, образам – символам) ми не тільки розуміємо майстерність і довершеність віршу, а й смислове навантаження.
«Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу» (Олесь Гончар)