Минулого тижня я читала книгу «Як зупинити час» Метта Хейга. Чесно зізнаюся, мене дуже зацікавила анотація. І знову, те про що я писала вже в одній з рецензій… На жаль, анотація обманює очікування і дає помилкові уявлення про сюжет…⠀
Як свідчить анотоція, це історія чоловіка, який живе на землі близько 400 років, «грав у одній трупі з Шекспіром, ходив під вітрилами з капітаном Куком і водив знайомство з Фіцджеральдом».⠀
Мені дуже подобаються книги, де розповідь ведеться від першої особи. У цьому творі розповідь ведеться від імені головного героя — Тома Хазарда.
Так що цей аспект став для мене одним із головних плюсів!⠀
Сюжет досить цікавий, хоча деякі моменти здадуться побитими та банальними.⠀
Головний герой народився в епоху чуми та гоніння відьом. Виявилося, що у нього є суперсила: надповільне старіння організму, завдяки чому через кілька століть, у наш час, коли йому близько 400 років, він виглядає років на 40. За цей час він встиг познайомитися з низкою знаменитостей, побувати на різних континентах і помедитувати на тему часу та сенсу життя.
А так само закохатися… У них із коханою Роуз народилася дочка, яка успадкувала від батька здатність повільно старіти.
Думаю, що на цьому я закінчу опис сюжету, щоб не було спойлерів і просто розповім про своє враження.⠀
Сюжет дуже цікавий, але його замало.
Дуже багато спогадів та роздумів від головного героя, і зовсім мало сюжету.⠀
Вічне життя, любов, смерть, відповідальність, наука, забобони — ніби сидиш з Хейгом на кухні і слухаєш його історію.
Всі міркування, звичайно, захопили, але зазвичай автори намагаються дотримуватися балансу між сюжетом і філософствуваннями.⠀
Чи варто читати книгу? Так.
Абсолютно не зашкодить відволіктися і трохи розмірковувати на тему часу та сенсу життя.
Карiна Скомська
Стиль і орфографія автора рецензії збережені