Дія відбувається в Англії, 1997 року. У центрі оповідання знаходяться два персонажі – прагматична жінка-вчений Еліс та успішний альпініст 33 років на ім’я Адам. Герої належать до двох абсолютно різних «світів», живуть за різними правилами і мають різне уявлення про прекрасне, але одного дня вони випадково зустрічаються поглядами на вулиці і відбувається знайомство, яке повністю змінить життя обох.
Позитивні сторони:
- Незважаючи на той факт, що це жіночий роман, відчувається присутність і ряду інших жанрів – детектива, психологічного трилера, навіть хорору та містики. Місцями навіть нагадує Стівена Кінга. Уяві є де розгулятися, але разом з тим все читається легко, швидко і залишає приємний «драматичний післясмак», як після перегляду хорошого фільму.
- Є відверті подробиці інтимної сторони, але без фанатизму до постільної теми, а лише заради сюжету — так що вульгарності ніякої.
- Книга підійде як читання для розваги/відволікання від проблем і як альтернативу одноманітним любовним романам. Історія написана із змістом, сповнена масою життєвих тем і навіть не обійшлося без моралі.
Негативні сторони:
- Головній героїні дісталася якась частка психологічної захищеності, бо її підтримували з двох сторін, але немає жодних сумнівів у тому, що один автор — паровоз, тобто пише один, а другий лише службовець у його поїзді. Редагує, робить інформативні вставки, згладжує шорсткість.Видно, що текст спеціально спрощений, бо він є наскрізь комерційним. Як екшн не дуже цікавий, надто багато жіночих примочок (що теж комерція, бо жінок серед читачів більше), але добре показано єдину лінію внутрішнього світу головної героїні. Але це за умови, якщо подібна жінка цікава читачеві.
- Перша половина книги може бути нудна і не особливо чіпляти. Постільні сцени, яким за логікою приділяється не така вже мала частина тексту, були абсолютно не збуджуючими і не гарячими, скоріше констатуюче-медичними. Друга половина зате перетворюється на добротний трилер, коли автор майстерно нагнітає атмосферу параної. Післясмак все одно поганий. Може тому, що чоловіки в романі представлені або злом, або сірістю, і ще невідомо, що з цього гірше.
Про автора:
Ніккі Френч. Якщо вірити Вікіпедії, це творчий псевдонім, під яким працюють відразу два письменники — Ніккі Джерард та Шон Френч. У житті вони чоловік та дружина. Ось так… Продовжують спільну літературну роботу й досі.
Стиль і орфографія автора рецензії збережені
