У квітні цього року пройшов букфест-2023. Чудове свято, яке подарувало нам не тільки чудовий настрій, але й цікаву українську книгу! Ми радимо Вам прочитати незвичайний роман Єлізавети Восковнюк «Хроніки загублених душ. Шлях Давида».
Уявіть собі, що одного разу на розі вулиць зустрілися дві душі, і одна повідала іншій незвичайну пригоду… Роман Є. Восковнюк поєднав в собі історію, містику, психологію і релігію, а також нестандартний сюжет, який заманює у літературну подорож.
Карл народився у німецькій родині, але змалку вважає, що його ім’я – Давид. Душа хлопця не забула своє попереднє втілення на Землі, свою родину і життя, що минуло. Карл не знаходить собі місце у житті, що зараз триває. Йому дуже важко, боляче і самотньо… Рятує тільки друг Еріх. Хлопці вирушають в далеку подорож, щоб з’ясувати, що сталося з рідними юнака, які жили в Голокост, бо Карл постійно відчуває дежавю. Чи витримають вони різні випробування? Чи знайде своїх рідних Карл?
Цей роман вражає історичними подіями та шокує фактами, розкриває родинні загадки, пояснює події, про які досить довго мовчали. Тут два сюжети — минуле буття душі хлопця і життя, яким він живе зараз. Авторка натякає на те, що події з минулого неможливо забути і викреслити з пам’яті… Навіть після смерті… Деякі гріхи неможливо спокутати і пробачити, а наш біль з минулого керує нами крізь роки і століття. Але, незважаючи на це, людина повинна жити тут і зараз, цінувати сьогодення і бути сильною, щоб знати правдиву долю свого роду. Саме такі міркування авторка вклала в цей роман.
Чи зустріне Карл своїх рідних? Чи зуміє юнак пробачити і зрозуміти грішне життя свого діда, який після поразки Німеччини залишається вірним своїм переконанням? Що принесуть нові знання самому головному герою? Чи може душа когось із жертв у новому втіленні зустріти катів з минулого?
Багато філософських та моральних проблем розглядає письменниця, змушуючи читачів поринути у буремні часи. Такі видання треба читати і рекомендувати іншим. Коли людина знає свою історію, вона може прогнозувати майбутнє, триматися, коли дуже важко та завжди бути сильною.
Стиль і орфографія автора рецензії збережені
