30 травня – День жіночої емансипації. Тому в читальній залі бібліотеки №28 було представлено виставку «Анатомія і доля». Експозиція демонструє, як жінки змінювали себе і чоловічий світ навколо себе.
Бібліотекар Тетяна Ємельянова розповіла присутнім, що емансипація жінок — це надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність передбачає право жінок на освіту, право обирати і бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату з чоловіками.
Читачі дізналися, що є дві версії виникнення цього свята. Перша – цього дня в 1431 році була спалена на вогнищі Жанна Д’арк, друга – у 1932 році 30 травня у Німеччині був прийнятий “Закон про юридичне становище жінок-чиновників”.
На заході йшлося і про фемінізм, який тісно пов’язаний з емансипацією. Емансипація передбачає звільнення від гніту і залежності, то фемінізм – це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав.
Присутнім були приведені та зачитані, сторінки історії про емансипацію української жінки. В історії українського фемінізму велику роль відіграли літературні діячки першої половини XX століття – Леся Українка, Ольга Кобилянська, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ірина Вільде, Наталія Романович-Ткаченко – тогочасні авторки були емансипованими жінками та демонстрували це у своїх творах.
Бібліотекар на прикладі творів Олени Пчілки розкрила проблему духовної та інтелектуальної емансипації жінки наприкінці ХІХ ст. На основі зіставлення героїнь повісті „Товаришки” – Люби Калиновської та Раїси Брагової — аналізують становище жінок у тогочасному суспільстві, в родині, порушується питання про народну мову, народність і націоналізм, розкривається внутрішній світ дівчат. А на прикладі поеми „Козачка Олена” показано ставлення письменниці, зокрема, до ідеї соціальної активності жінки.
Аудиторія з задоволенням слухала про жінок з сильним характером і гострим розумом, які досягали вершин завдяки таланту, цілеспрямованості, гнучкості.
